-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив чорни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чорні́мо, чорні́м
2 особа чорни́ чорні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чорни́тиму чорни́тимемо, чорни́тимем
2 особа чорни́тимеш чорни́тимете
3 особа чорни́тиме чорни́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чорню́ чорнимо́, чорни́м
2 особа чорни́ш чорните́
3 особа чорни́ть чорня́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чорнячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чорни́в чорни́ли
жін. р. чорни́ла
сер. р. чорни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
чо́рнений
Безособова форма
чо́рнено
Дієприслівник
чорни́вши

Словник синонімів

ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім’я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ[ОБПОГА́НЮВАТИ], ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ, ОЧОРНЯ́ТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ПЛЯМИ́ТИ, БРУДНИ́ТИ, ЗАБРУ́ДНЮВАТИ, ПОРО́ЧИТИ, ОПОРО́ЧУВАТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИпідсил.,ПЛЮГА́ВИТИпідсил.,БЕЗСЛА́ВИТИрідше,ОБЕЗСЛА́ВЛЮВАТИрідше,ОСЛА́ВЛЮВАТИрідше,ОСЛАВЛЯ́ТИрідше,ОСОРОМЛЯ́ТИрідше,ОБЕЗЧЕ́ЩУВАТИрідше,ЗАПЛЯМО́ВУВАТИрідше,ОСКВЕРНЯ́ТИкнижн.,СПОГА́НЮВАТИрозм.,ПАСКУ́ДИТИрозм.,ОПАСКУ́ДЖУВАТИпідсил. розм.,ГИ́ДИТИпідсил. розм.,КАЛЯ́ТИрозм.,ГАБЗУВА́ТИдіал. - Док.: зганьби́ти[ізганьби́ти], поганьби́ти, оганьби́ти, збезче́стити, знече́стити, знесла́вити, осоро́мити, посоро́мити, скомпрометува́ти, опога́нити[обпога́нити], зчорни́ти, очорни́ти, сплямува́ти, сплями́ти, забрудни́ти, опоро́чити, спаплю́жити, сплюга́вити, обезсла́вити, осла́вити, осоро́мити, обезче́стити, заплямува́ти, заплями́ти, оскверни́ти, спога́нити, опаску́дити, покаля́ти, осору́житидіал.Третю зміну, третій день У пивній стирчить [Петро], як пень. Погляда на всіх по-барськи Та ганьбить ім’я шахтарське (С. Олійник); [Ганна:] Краще зложити голову в бою, ніж безчестити її (З. Мороз); - Не знеславлю зброї нашої козацької, не посоромлю роду нашого (Н. Рибак); - Не бійся, серденько, не осоромлю ні тебе, ні себе (Ганна Барвінок); - Я не хочу більш компрометувати ваш чесний дім своєю присутністю (П. Колесник); - Одна паршива овечка усю отару поганить (прислів’я); - Ти сором мій, ти опоганила наше чесне ім’я (І. Нечуй-Левицький); [Кузьма:] А ви його в газету подали, очорнили на всю область (В. Кучер); Гордитися треба званням тракториста і ніколи не плямувати його честі (І. Цюпа); - Ти не повинна забувати, що не маєш ніякого права плямити свій клас (О. Донченко); Народ любить, високо цінує [твори Панаса Мирного]... і нікому не дозволить їх бруднити (В. Козаченко); Актриса не почувала за собою ніякої вини. Адже вона нічим не забруднила своє сумління (В. Собко); Проценко виїхав з губернії з думкою ніколи не вертатися в се прокляте місто, що так йому далося взнаки, що опорочило його добре ймення (Панас Мирний); [Пугач:] Не можу я далі з тим типом в одній хаті жити! Щодня.. паплюжить усе, що мені дороге! (О. Гончар); Султанич блазнював.., поки Амурат замкнув його у в’язницю, щоб не плюгавив султанського роду (Р. Іваничук); - Іди, іроде, щоб ти вже у безвість пішов! На все село обезславив наш рід... (М. Стельмах); Гризе неспокій серце Микиті: "Де вона взялася на мою голову! Ославить наш рід..." (С. Васильченко); [Сидір Свиридович:] Коли ви, Свириде Йвановичу, так погано зробили, так обезчестили нашу сестру й небогу, то я не хочу мати такого зятя (І. Нечуй-Левицький); - Ви заплямували честь офіцерського мундира (С. Скляренко); І вмираючи.., батько заповів йому: - На велику ріку випливай, сину. Рід наш чес-ний, роботящий не оскверни (М. Стельмах); - Ви насмілилися сказать, що як я притулив руку Корзової до своїх губів, то тим і себе споганив, і її (А. Кримський); - Сергійку, - благає [мати] його, - не паскудь ти нашої хати, не сором і моєїстарості, і себе між людьми (П. Козланюк); [Герасим:] А ти кобзарського звичаю не каляй! (Панас Мирний); - Ти чого мою доньку габзуєш? - скипів Окунь (М. Стельмах). - Пор. 1. обмовля́ти.
ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). - Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б. Грінченко); Мати, нагнувшись, лущила квасолю, білу хустку її зачорнювало вечір’ям (Григорій Тютюнник); Генерал Букалов сидить перед дзеркалом і закінчує свій туалет, пудриться, фабрить вуса, чистить нігті (Я. Мамонтов).

Словник антонімів

БІЛИЙ ЧОРНИЙ
Який має колір крейди, молока, снігу; у перен. знач.: позитивний. Який має колір вугілля, сажі, найтемніший; у перен. знач. негативний.
Білий, а, е ~  чорний, а, е волосся, ворон, голуб, дим, капелюх, кішка, колір, костюм, лебідь, лице, машина, обличчя, олівець, папір, плащ, пляма, птах, рука, тканина, фарба, фон, хліб, хустина. Білічорні зуби, нитки, хмари. Білий, а, е крейда, молоко, сніг, стеля, стіна; як крейда, як молоко, як сніг, як стіна ~  чорний, а, е дим, земля, рілля, сажа; як вугілля, як смола, як сажа, як земля. Бути, здаватися, зробитися, ставати, вважати білимчорним. Про расу людей білачорна людина. Досить, дуже, зовсім, повністю, цілком білийчорнийУ знач. ім.: білечорне. Бути в білому ~  в чорному.
Чорна кава (кофе) - кава без молока, вершків ~  біла кава (кофе) - кава з молоком, з вершками; Біла пляма - а) необжитий, невивчений район; б) недосліджене питання ~  чорна пляма - те, що ганьбить кого-н., псує чиюсь репутацію; Білий день - повністю розвиднілось ~  чорна ніч - безмісячна, зовсім темна ніч; Чорний день - нещасна година; Білий хліб - хліб, спечений з білого пшеничного борошна ~  чорний хліб - а) що-н. зароблене важкою працею; б) хліб, що випікається із непросіяної, часом житньої муки; Видавати щось біле за чорне - переказувати, тлумачити щось не так, як воно є насправді, а навпаки; Чорним по білому - переважно про написане: цілком ясно, виразно, зрозуміло.
І  На чорній землі білий хліб родить (Народне прислів’я). На білому тлі прохопилася чорна цятка (В. Земляк). У султана білії палати, а під ними чорнії темниці (Леся Українка).    Чорні від страждання ночі,  Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі Жадібні, глибокі і чудні (В. Симоненко).     Нащо ж білі? Білих не треба,- Хай троянди червоні і чорні (Є. Маланюк).     Цієї ночі сніг упав, На чорне впало біле... На сірім мурі чорний кіт Крізь білі вуса парко диха (М. Вінграновський).
Білявий ~чорнявий, біленький ~чорненький, (про колір) білизна //білина //білість ~чорнота; білити ~чорнити (фарбувати білим або чорним);біліти ~чорніти; білішати ~чорнішати; білітися ~чорнітися; біло ~чорно; набіло ~начорно