-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чо́рний чо́рна чо́рне чо́рні
родовий чо́рного чо́рної чо́рного чо́рних
давальний чо́рному чо́рній чо́рному чо́рним
знахідний чо́рний, чо́рного чо́рну чо́рне чо́рні, чо́рних
орудний чо́рним чо́рною чо́рним чо́рними
місцевий на/у чо́рному, чо́рнім на/у чо́рній на/у чо́рному, чо́рнім на/у чо́рних

Словник синонімів

БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь - покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙрозм.,ВИ́МАЗАНИЙрозм.,ЗАВО́ЖЕНИЙрозм.,ЗАМА́ЩЕНИЙрозм.,ЗАВА́ЛЯНИЙдіал.;ЗАМУ́РЗАНИЙрозм.,ЗАШМАРО́ВАНИЙрозм.,МУРЗА́ТИЙрозм. (звичайно про людину або частини її тіла); ЧОРНОМА́ЗИЙпідсил.розм. (про людину); ЧО́РНИЙ (про те, що раніше мало інший колір, - покритий брудом, пилом, сажею і т. ін); НЕСВІ́ЖИЙ, ЗАНО́ШЕНИЙ, ЗАТА́СКАНИЙрозм. (про одяг, білизну і т. ін. - який був у вжитку, довгому використанні); ЗАЯЛО́ЖЕНИЙ, ЗАСМАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, ЗАСА́ЛЕНИЙ (забруднений чим-небудь масним); ЗАМА́ЦАНИЙрозм.,ЗАХВА́ТАНИЙрозм. рідше (з плямами від частого хапання); НЕЧИ́СТИЙ (як менш категоричне, пом’якшене позначення цієї ознаки). А там, на обрії не вершник таємничий, Ні! Будить заспаних і недолугих кличе Брудний, замурзаний веселий тракторист (М. Рильський); Ковалів довго витирав ганчіркою забрудненого стільця, нарешті запросив Бачуру сісти (М. Чабанівський); Ми йдемо додому, всі такі замазані, чудні (В. Сосюра); Ходив Яшко зашмарований, з залізяччям у кишені, а гордість була написана і на завше замащеному обличчі, і в колючих, насмішкуватих очах (В. Большак); Яка вона [дитина] не є - хай іншим видається вона й сопливою та мурзатою, некрасивою, нерозумною, а для рідних батьків вона й найкрасивіша, і найрозумніша в світі (Ю. Збанацький); Просовують до його [нього] рученята голі чорномазі діти, страшні, сухі, тремтять од холоду.. (Панас Мирний); - Принеси мені, Килино, води та насип у ночви; а ти, Явдохо, помий мені ноги, бо, бач, які чорні - бувало командує [Кирило] (Панас Мирний); На ньому була несвіжа сорочка, розхристана на грудях (Григорій Тютюнник); На голові заношена, ще, видно, окопна шапка (О. Гончар); Вона дала Лукії не одну, а кілька засмальцьованих, розтріпаних книжок (О. Донченко); Сергій дістав з кишені зім’ятого замацаного конверта (Ю. Мушкетик); Чи в неділю, чи в свято йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (І. Нечуй-Левицький).
БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙрозм.,ЧОРНОВОЛО́СИЙрозм.,ЧОРНОГОЛО́ВИЙрозм., ЧОРНОЧУ́БИЙрозм.,ЧО́РНИЙрозм.Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. - Брюнет. Жагучий брюнет (Григорій Тютюнник); - А хто ж той чорнявий, що за столом? (М. Коцюбинський); - Не знаю, - одказав чорноголовий (Панас Мирний); Ще до того, як розреготався шофер, Віра Андріївна зрозуміла - з них грошей не візьмуть, чорночубий просто вирішив відплатити Гучці за театр (Ю. Мушкетик).
БРЮНЕ́ТКА, ЧОРНЯ́ВАрозм.,ЧОРНЯ́ВКАрозм.,ЧОРНОВОЛО́САрозм.,ЧОРНОГОЛО́ВАрозм.,ЧОРНОКО́САрозм.,ЧО́РНАрозм.Камілла, вродлива брюнетка, лежить на ліжку (І. Франко); - Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, - промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (І. Нечуй-Левицький); На камені узбіччя сиділа струнка чорнявка у довгій мережаній мірті та червоній опинці з багатим бурштиновим намистом на шиї (Ю. Опільський).
ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙпідсил.,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм., УТЯ́ЖЛИВИЙ[ВТЯ́ЖЛИВИЙ]діал.; ЧО́РНИЙрозм. (про роботу - пов’язаний із великим фізичним напруженням, з виробничим трудом). Боротьба була довгою і важкою (З. Тулуб); Оволодіти майстерністю справжнього керівника, навчитися розумно користуватися своїми правами - річ важка, складна (з журналу); Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан (І. Нечуй-Левицький); Під час революції вона билась там [на Кавказі] з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи (М. Коцюбинський); Нелегка це справа - новорічні побажання. Тут майже неможливо бути оригінальним (М. Рильський); Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко); О. Нестор довгу хвилю мовчав, мабуть, силуючись розпутати оту скрутну загадку (І. Франко); - Хотіла б я знати, скільки копійок заробите ви за день такої пекельної праці (Л. Яновська); - Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? ..Формула тут проста: любов і двожильна праця (О. Донченко); Кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (І. Франко); Порозгороджувалися люди не то що поміж собою, а й роботу розгородили: то - чорна, а то - біла, - благородна б то (Панас Мирний).
ВОРОНИ́Йприкм. (означення масті коня), ЧО́РНИЙ, ВО́РОНфольк.Вилискуючи на сонці, вороні коні швидко помчали по укатаній широкій дорозі (П. Кочура); З’явиться він, було, до нас на свойому чорному, як ворон, коневі (Г. Хоткевич); Ступай, коню, ступай, ворон, З гори кам’яної До тієї дівчиноньки, Що чорнії брови (пісня).
В’ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в’язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГАрозм., зневажл.,ТЕМНИ́ЦЯзаст., поет.,ОСТРО́Гзаст.,Я́МАзаст., КРИМІНА́Лзаст., ПО́РУБзаст.,КУ́НАзаст.,ЗАТВО́Рзаст., ХУРДИ́ГАзаст., розм.,КОЗА́заст. розм.,КАЗЕ́НКАдіал.,ЦЮ́ПАдіал.,ФУРДИ́ГАдіал. рідше; ЦЕНТРА́Лзаст.,ЦЕНТРА́ЛКАзаст. розм. (в дорев. Росії - центральна каторжна тюрма перев. для політичних в’язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТзаст., БУЦЕГА́РНЯзаст. розм.,КАТАЛА́ЖКАзаст. розм.,ТЕ́МНАзаст.,ХОЛО́ДНАзаст.,ЧО́РНАзаст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в’язнів). - Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в’язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); [Іван:] Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); - Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); - До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в’язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз - іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); - Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, - тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); - Я з фурдиги. - Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла [Ольга] в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); - Соцький! - гукнув суддя. - Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п’яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).
ЛИХИ́Й (сповнений лиха, страждання; який передвіщає горе, страждання),НЕДО́БРИЙ, ЧО́РНИЙ. Вони обоє постерегали, що і над батьком, і над ними скоїлось щось страшне, якась лиха подія (І. Нечуй-Левицький); Він інстинктивно чув, що вчинив недобре діло (М. Коцюбинський); - І від тебе вже другий місяць немає жодної звістки? Я стала боятись листоноші - а може, чорний лист несе? (П. Панч).
НЕГР, ЧОРНОШКІ́РИЙ, ЧО́РНИЙперев. мн., МУ́РИНзаст.,АРА́Пзаст. - А Бічер-Стоу хіба своїми творами не зворушила ліберальну думку цілого світу і не спричинилась до роз’ярмлення негрів? (О. Досвітній); Справа - білий, зліва - чорношкірий, Так ми засідаємо щодня (Л. Дмитерко); Чорні! білі! жовтолиці! Гуртуйтеся... (М. Рильський); Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами, де чатував його знайомий воротар-мурин (З. Тулуб).
НЕПОРЯ́ДНИЙ (про вчинки, поведінку тощо - який характеризує кого-небудь як непорядну людину),НЕДОСТО́ЙНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕДО́БРИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕГІ́ДНИЙпідсил.,ПОГА́НИЙпідсил.;НЕЧЕ́СНИЙ (який характеризує кого-небудь як нечесну людину); НЕЧИ́СТИЙ, БРУДНИ́Йпідсил.,НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, ОГИ́ДНИЙпідсил.,ГИДКИ́Йпідсил.,МЕРЗЕ́ННИЙпідсил.,МЕРЗО́ТНИЙпідсил.,ЧО́РНИЙпідсил.,СВИ́НСЬКИЙпідсил. розм.,ПАДЛЮ́ЧИЙпідсил. розм. (найвищою мірою непорядний, аморальний, лицемірний і т. ін.). Помітивши Данилова, вона строго звела брови, наче зловила його на чомусь непорядному (І. Волошин); Коли людина просить пробачити її, то це значить, що вона засуджує свій вчинок, визнає його недостойним, ганебним (О. Донченко); - Слухай, парубче, - сказав він Андрієві, як той прийшов, - ти займаєшся недобрим ділом (М. Коцюбинський); - Може, там хто буде в’язнути до вас ..Або говорити різні такі слова.. нехороші. То ви нам скажіть (О. Гончар); - Коли хто.. помітив щось негідне за товаришем (курив там у туалеті, чи що), то правило в нас таке: виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар); Ганьблю того, .. Хто чесному сподіяв щось нечесне (С. Воскрекасенко); Діяти нечистим способом; Нечиста гра; [Марков:] Може, з беззахисною дівчиною і можна було робити якісь брудні комбінації, але з лейтенантом Єгоровою не трапиться нічого подібного (В. Собко); - Для чого ти вирощуєш у собі таке низьке, негідне почуття? (О. Донченко); - Вибачте, я хотів помститись за двійку, це - мерзенний вчинок (О. Донченко); - Ви ще почуєте ім’я Чорного Себастьяна. В мене на голові менше сивого волосся, аніж на його чорній совісті забитих людей (Ю. Бедзик). - Пор. 2. безсоро́мний, гане́бний.
ПРО́СТИ́Й (про людину - належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙрозм., ЧО́РНИЙзаст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙзаст. (перев. про звичаї, життя). В "Марині" [поемі М. Рильського] багато сцен і епізодів, що малюють тяжке життя простих селян, їх мрії про визволення, їх ненависть до гнобителів (С. Крижанівський); Терпелива душа старої, прориваючись до Бога, ..ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай він пошле їм просте селянське щастя (М. Стельмах); Батько непривітно скривився, довідавшись, що син відновлює згадку про колишній простацький рід Хомченків (А. Кримський); - Не погордуй уступити до нашої простацької господи (П. Куліш); І за його повільними рухами, і навіть за насмішкуватою манерою висловлюватися навмисне простецькою мовою вчувалась якась ледве вловима стриманість (О. Донченко); Хіба не чує кожного дня княгиня Ольга, що чорні люди чинять татьбу й розбої на її дворах? (С. Скляренко); Простонародний побут; Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея і його плебейської логіки (І. Франко); Вони жили зовсім сільським, простолюдним життям (І. Франко).
ПІДСО́БНИЙ (про роботу - непрофесійна, фізично важка, часто пов’язана з виробничим брудом), ЧО́РНИЙ. - Просить [маляр] ще дати когось йому, для підсобної роботи (О. Гончар); [Петро:] Порозгороджувалися люде не то що поміж собою, а й роботу розгородили: то - чорна, а то - біла, - благородна б то (Панас Мирний).
ТЕМНОШКІ́РИЙ (про людину - який належить до негроїдної раси), ЧОРНОШКІ́РИЙ, ЧО́РНИЙ, КОЛЬОРО́ВИЙ. В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (О. Донченко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка); Кольорове населення.
ЧО́РНИЙ (кольору сажі, вугілля); СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛЯНИ́Й (кольору смоли); А́СПІДНИЙ (кольору аспіду); АГА́ТОВИЙ (кольору агату). Встала весна, чорну землю Сонну розбудила (Т. Шевченко); Смолисті кучері вивалилися на високий лоб (Григорій Тютюнник); Полудневе небо відбивається в аспідній грязюці величезного болота (О. Довженко); Теплим промінням засвітились у дівчини чорні, агатові очі (Т. Масенко).
ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КАрозм., ГА́СПИД[А́СПИД]розм.,ГАСПИДЯ́КАпідсил. розм.,ДІ́ДЬКОрозм.,КУЦА́Крозм.,КУ́ЦИЙрозм.,КУЦА́Нрозм.,КУЦЬрозм., АНТИ́ПКОдіал.,А́РІДНИК діал.,МОЛЬФА́Р[МОЛФА́Р] діал.,АНЦИ́ХРИСТ[АНТИ́ХРИСТ] заст.,БЕНЕ́РЯ заст.;ДЕ́МОН, ГЕ́МОН (в античній міфології); ДИЯ́ВОЛ, САТАНА (вища істота серед тих, хто втілює в собі зло); ЛУЦИ́ПЕР[ЛЮЦИ́ПЕР], ЛЮЦИ́ФЕР (володар пекла і зла); ПЕКЕ́ЛЬНИК (злий дух, що живе в пеклі); ЛУКА́ВИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, НЕЧИ́СТА СИ́ЛА, НЕЧИ́СТИЙ ДУХ, ЗЛИЙ ДУХ, ЛИХИ́Й ДУХ, ДУХ ТЬМИ[ПІТЬМИ́], ДУХ ТЕМНОТИ́, ДУХ МЛИ, ЛИХИ́Й, ЧО́РНИЙ, ЧО́РНА СИ́ЛА, ВРАГзаст., ПРОКЛЯ́ТИЙрідше (уживається перев. в розмовно-побутовій мові як евфемізм з метою уникнути вживання слів "чорт", "диявол"); ДОМОВИ́К, ДОМОВИ́Й, ХОВА́НЕЦЬдіал. (той, що живе в домі); ВОДЯНИ́К, ВОДЯНИ́Йрідше,ТОЙ, ЩО ГРЕ́БЛІ РВЕрозм. (той, що живе в озерах, річках тощо); АНЦИ́БОЛОТдіал., АНЦИ́БОЛдіал., АНЦИ́БОЛОТНИКдіал.,БОЛОТЯНИ́Кдіал. (той, що живе в болоті); ЛІСОВИ́К, ЛІСОВИ́Й, ЩЕ́ЗНИК, ГАЙОВИ́К, ЛІСУ́Нзаст., ПОЛІСУ́Нзаст. (той, що живе в лісі); ОЧЕРЕТЯНИК (той, що живе в очереті); ПОЛЬОВИ́Й (той, що живе в полі); ШАЙТА́Н (у мусульманській міфології). - Я до чорта, а він від мене; я за ним, а проклятий чортяка та у сіни (Г. Квітка-Основ’яненко); Чорти бувають водяні, степові, хатні й лісові. З водяних найголовніший - анциболот. Це головне начальство над усіма водяними чортами; потім водяний чорт - це той, що греблі рве.. З хатніх чортів найперший чорт - це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. Із лісових чортів є лісовик-чорт; він білий, а п’ятки смалені; цей кріпко дурить людей (І. Шаповал); Здоровий сам [Лев], кудлата грива, На пиці широченний ніс, - Не тільки миша полохлива, Злякався б навіть і сам біс (Л. Глібов); Обхрестивсь та й беркиць з верби впрост на гаспидові ріжки... Несамовито захарчав гаспид... (Марко Вовчок); Куцим, або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає (Ганна Барвінок); З-за купини вискакує Куць, молоденький чортик-паничик (Леся Українка); Ходили перекази, що в негоду в річці товчуться антипки, чорти тобто, ловлять русалок, аби кохатися з ними (М. Олійник); Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім (М. Коцюбинський); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (П. Козланюк); Що куля минає, то ще й нічого: єсть такі діди, на Чорномор’ї були, від кулі теж заговорюють.. А от як із нечистою силою що - то анцихрист (М. Хвильовий); - Вважаєш, майор з антихристами знається? (П. Автомонов); [Катря:] За мною оце проти середи бенеря гналась... (М. Кропивницький); "Чи янгол з неба оце з’явиться мені серед цього пишного натовпу князів та магнатів, чи демон з пекла прийняв лицарський .. пишний, чудовий вид і вмішався серед молодих магнатів, щоб одразу і так несподівано стривожити мою душу..." (І. Нечуй-Левицький); - Поїду в Київ, помолюся. Молитва, може, прожене Диявола... (Т. Шевченко); - Загримів грім, затріщали дуби в лісі, блиснула блискавка. Глянув я додолу, аж з розколини висовується сатана... (І. Нечуй-Левицький); "Хахол - чорт і до самого луципера доступить, не то до губернатора" (Панас Мирний); Колись прилучилось у пеклі, що підстарший чорт тяжко занедужав.. Їх, пекельників, і наші пани не переважать (Марко Вовчок); [Степан:] То гріх і перед Богом, і перед людьми, то лукавий кам’янить тобі серце! (М. Старицький); Тільки страшно! А що, як то нечиста сила туди коні приведе? Денис боявся нечистого, хоч і знав, що від його легко оборонитися хрестом (Б. Грінченко); - Обзивайсь, коли ти не нечистий дух! (Панас Мирний); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З. Тулуб); [Сестра Серафима:] Дух темноти погибельний боїться ясного лиця праведного. Да воскресне Бог й разточаться врази єго!.. (Панас Мирний); Мов духи мли з картини Рєпіна зняли цього стрункого гайдамаку і повтікали з переляку (В. Сосюра); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злизав (І. Котляревський); Куди вас враг несе до гаспидського сина? (Є. Гребінка); Недаром пут [у штольні] такий сопух. Певно, що се не від святого, а від проклятого (І. Франко); Ні разу не трапилося [Олексі] відчути на собі чортові пазурі, відьомське шахрайство, підступ чи лісовика, чи домовика, чи водяника (Г. Хоткевич); - Чого, Парасю, ти блідна? - Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Пан учитель Лупина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у своїй хаті хованця, замкненого у маленькій рурці (О. Ковінька); - А в лісі живе полісун... А в полі живе польовий - і то нечиста сила... А в очереті над річкою очеретяник - вибігає з очерету білим бараном і лякає людей... А в воді живе водяник - цей у зелений кушир уплутається, пакості чинить, греблі рве... А в болоті живе болотяник - такий замурзаний та вкалений... (Б. Грінченко); [Русалка (випливає на берег і кричить):] Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте! (Леся Українка); Щезник - темний дух гірського лісу (Є. Гуцало); Гомонять ялини, сосни - бір не спить. Чую я: лісун кудлатий тут лежить (І. Драй-Хмара); І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (М. Коцюбинський).

Словник антонімів

БІЛИЙ ЧОРНИЙ
Який має колір крейди, молока, снігу; у перен. знач.: позитивний. Який має колір вугілля, сажі, найтемніший; у перен. знач. негативний.
Білий, а, е ~  чорний, а, е волосся, ворон, голуб, дим, капелюх, кішка, колір, костюм, лебідь, лице, машина, обличчя, олівець, папір, плащ, пляма, птах, рука, тканина, фарба, фон, хліб, хустина. Білічорні зуби, нитки, хмари. Білий, а, е крейда, молоко, сніг, стеля, стіна; як крейда, як молоко, як сніг, як стіна ~  чорний, а, е дим, земля, рілля, сажа; як вугілля, як смола, як сажа, як земля. Бути, здаватися, зробитися, ставати, вважати білимчорним. Про расу людей білачорна людина. Досить, дуже, зовсім, повністю, цілком білийчорнийУ знач. ім.: білечорне. Бути в білому ~  в чорному.
Чорна кава (кофе) - кава без молока, вершків ~  біла кава (кофе) - кава з молоком, з вершками; Біла пляма - а) необжитий, невивчений район; б) недосліджене питання ~  чорна пляма - те, що ганьбить кого-н., псує чиюсь репутацію; Білий день - повністю розвиднілось ~  чорна ніч - безмісячна, зовсім темна ніч; Чорний день - нещасна година; Білий хліб - хліб, спечений з білого пшеничного борошна ~  чорний хліб - а) що-н. зароблене важкою працею; б) хліб, що випікається із непросіяної, часом житньої муки; Видавати щось біле за чорне - переказувати, тлумачити щось не так, як воно є насправді, а навпаки; Чорним по білому - переважно про написане: цілком ясно, виразно, зрозуміло.
І  На чорній землі білий хліб родить (Народне прислів’я). На білому тлі прохопилася чорна цятка (В. Земляк). У султана білії палати, а під ними чорнії темниці (Леся Українка).    Чорні від страждання ночі,  Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі Жадібні, глибокі і чудні (В. Симоненко).     Нащо ж білі? Білих не треба,- Хай троянди червоні і чорні (Є. Маланюк).     Цієї ночі сніг упав, На чорне впало біле... На сірім мурі чорний кіт Крізь білі вуса парко диха (М. Вінграновський).
Білявий ~чорнявий, біленький ~чорненький, (про колір) білизна //білина //білість ~чорнота; білити ~чорнити (фарбувати білим або чорним);біліти ~чорніти; білішати ~чорнішати; білітися ~чорнітися; біло ~чорно; набіло ~начорно

Словник фразеологізмів

видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу); Наші недруги із шкіри пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (З газети).

видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу); Наші недруги із шкіри пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (З газети).

держа́ти (трима́ти) в чо́рному ті́лі кого. Суворо поводитися з ким-небудь, позбавляти волі, свободи дій. Куррадо велів ув’язнити винуватців у різних місцях, наказавши держати їх у чорному тілі (Переклад М. Лукаша); Їх [узбеків] не вчили, забороняли, не давали можливості вчитись, тримали в чорному тілі, бо темну людину краще обдурювати (Іван Ле). трима́ти в найчорні́шому ті́лі. Тримав [Юхим] її в найчорнішому тілі і водночас тремтів і божеволів від однієї думки, що хтось зазіхне на єдине його багатство — на вроду дружини (В. Речмедін).

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру на кого. Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось. Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (В. Кучер).

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру на кого. Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось. Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (В. Кучер).

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру на кого. Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось. Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (В. Кучер).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас). Бідувати, терпіти нестатки. Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Нар. опов.); Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець); Мусіла [мусила], значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий); Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич); Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер). перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

держа́ти (трима́ти) в чо́рному ті́лі кого. Суворо поводитися з ким-небудь, позбавляти волі, свободи дій. Куррадо велів ув’язнити винуватців у різних місцях, наказавши держати їх у чорному тілі (Переклад М. Лукаша); Їх [узбеків] не вчили, забороняли, не давали можливості вчитись, тримали в чорному тілі, бо темну людину краще обдурювати (Іван Ле). трима́ти в найчорні́шому ті́лі. Тримав [Юхим] її в найчорнішому тілі і водночас тремтів і божеволів від однієї думки, що хтось зазіхне на єдине його багатство — на вроду дружини (В. Речмедін).

[чо́рна] кі́шка пробі́гла; [чо́рний] кіт пробі́г між (поміж) ким. Хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки. Побачивши Колу, він повернув у хвіртку,— давно між ними чорна кішка пробігла (О. Кундзич); — Скажіть, Євгене Панасовичу... чому Настя мене цурається?.. Який це кіт пробіг поміж нами? (В. Речмедін); [Семен (тихим голосом):] Між мною і вами, учителю, пробіг чорний кіт (Я. Галан).

те́мна (чо́рна) пля́ма. Що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь. Пригода, який був досі темною плямою на совісті бригади, так раптово зробив крутий поворот і, мовби нічого не трапилось, став поряд з усіма, як рівний з рівним (М. Ю. Тарновський).

чо́рне ді́ло; чо́рна спра́ва. Підступні вчинки, які викликають огиду, осуд. Коли мадяри хотіли підпалити село, почали партизани по них стріляти .. Мадярські катуни не встигли зробити своє чорне діло (Нар. опов.); Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ю. Мушкетик).

чо́рне ді́ло; чо́рна спра́ва. Підступні вчинки, які викликають огиду, осуд. Коли мадяри хотіли підпалити село, почали партизани по них стріляти .. Мадярські катуни не встигли зробити своє чорне діло (Нар. опов.); Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ю. Мушкетик).

чо́рне сло́во. Лайливий вираз. — Чорти б тебе взяли! — вилаявся він чорним словом (З усн. мови).

чо́рний во́рон. Машина, в якій перевозять заарештованого. Перед нами по селах ходили якісь люди, підмовляли в партизани, а після них з’явився чорний ворон. Діти залишились сиротами, а жінки та матері ламають рученьки, рвуть на собі коси... І через тих нам теж нема віри (В. Земляк); Чорний ворон.. Повитий серпанком жаскої слави... (І. Багряний); А вранці його знову посадять до чорного ворона та й одвезуть спершу до в’язниці, а тоді вже до табору (А. Дімаров).

чо́рні дні. Дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди і т. ін. Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека подвоїлась (О. Гончар); Для Терентія Павловича настали чорні дні. По цілій добі лежав він непритомний (В. Москалець). чо́рний де́нь. Не сама я ходила, Водив мене чорний день .. Завдав мені три жури (Укр.. пісні).

[чо́рна] кі́шка пробі́гла; [чо́рний] кіт пробі́г між (поміж) ким. Хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки. Побачивши Колу, він повернув у хвіртку,— давно між ними чорна кішка пробігла (О. Кундзич); — Скажіть, Євгене Панасовичу... чому Настя мене цурається?.. Який це кіт пробіг поміж нами? (В. Речмедін); [Семен (тихим голосом):] Між мною і вами, учителю, пробіг чорний кіт (Я. Галан).

чо́рні дні. Дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди і т. ін. Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека подвоїлась (О. Гончар); Для Терентія Павловича настали чорні дні. По цілій добі лежав він непритомний (В. Москалець). чо́рний де́нь. Не сама я ходила, Водив мене чорний день .. Завдав мені три жури (Укр.. пісні).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони [онуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються [чо́рні] хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) [чо́рна] хма́ра (ту́ча). Дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений. — Парубок той був як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить як чорна хмара: неговіркий, робить через пень у колоду (М. Лазорський); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара (Г. Хоткевич); — Учора в них із князем Святославом була мова. Преосвященний із неї вийшов мов чорна туча (Валерій Шевчук). як хма́ра грозова́. Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник).

як (мов, ні́би і т. ін.) [чо́рна] хма́ра (ту́ча). Дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений. — Парубок той був як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить як чорна хмара: неговіркий, робить через пень у колоду (М. Лазорський); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара (Г. Хоткевич); — Учора в них із князем Святославом була мова. Преосвященний із неї вийшов мов чорна туча (Валерій Шевчук). як хма́ра грозова́. Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник).

як [чо́рний] віл [у ярмі́], зі сл. роби́ти, працюва́ти і под. Дуже важко, надмірно. Сам робив як віл чорний і Мотрю “запріг” — аби здужала, без випрягу (А. Головко); Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець); Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський).

як (мов, на́че і т. ін.) [чо́рний] віл на но́гу наступи́в. Дуже засмучений, невеселий. — Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало).

як [чо́рний] віл [у ярмі́], зі сл. роби́ти, працюва́ти і под. Дуже важко, надмірно. Сам робив як віл чорний і Мотрю “запріг” — аби здужала, без випрягу (А. Головко); Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець); Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський).