чоловіколюбивий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чоловіколюби́вий чоловіколюби́ва чоловіколюби́ве чоловіколюби́ві
родовий чоловіколюби́вого чоловіколюби́вої чоловіколюби́вого чоловіколюби́вих
давальний чоловіколюби́вому чоловіколюби́вій чоловіколюби́вому чоловіколюби́вим
знахідний чоловіколюби́вий, чоловіколюби́вого чоловіколюби́ву чоловіколюби́ве чоловіколюби́ві, чоловіколюби́вих
орудний чоловіколюби́вим чоловіколюби́вою чоловіколюби́вим чоловіколюби́вими
місцевий на/у чоловіколюби́вому, чоловіколюби́вім на/у чоловіколюби́вій на/у чоловіколюби́вому, чоловіколюби́вім на/у чоловіколюби́вих