-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чолові́к чолові́ки
родовий чолові́ка чолові́ків
давальний чолові́кові, чолові́ку чолові́кам
знахідний чолові́ка чолові́ків
орудний чолові́ком чолові́ками
місцевий на/у чолові́кові, чолові́ку на/у чолові́ках
кличний чолові́че чолові́ки

Словник синонімів

ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Дкнижн.,ІНДИВІ́ДУУМкнижн., СУБ’Є́КТрозм.,ПЕРСО́НАуроч., заст., ірон.;ЕЛЕМЕ́НТрозм. (про особу перев. з негативними рисами). Пушкін був людиною у найвищому значенні цього слова (М. Рильський); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю в найширшому розумінні цього слова (П. Загребельний); Багатогранне життя цієї великої російської індивідуальності [Горького] пройшло в складних глибоко повчальних умовах (І. Ле); І сам я в усій своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком (І. Франко); - Де його військо? Жодної душі не видно в степу, хоча їх там.. безліч (О. Гончар); Кожен із них [літераторів], як справжній високорозвинений культурний індивід, має притаманні йому особливості (Я. Качура); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Бійці привели до них якогось загадкового суб’єкта, не то військового, не то цивільного (О. Гончар); - Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер).
ОСО́БА (окрема людина серед інших або як одиниця ліку людей), ЛЮДИ́НА, ЧОЛОВІ́К, ОДИНИ́ЦЯ, ПЕРСО́НАуроч., ірон.,ІНДИВІ́Дкнижн.,ДУША́розм.,ГА́ВРИКзневажл.Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа - дівчина (І. Сенченко); Як тільки блиснула вперше блискавка, ми вгледіли в болоті, в осоці дві людини (І. Нечуй-Левицький); На низькому помості з дощок, прикрившись шкурами, лежало кілька чоловік (С. Скляренко); Сервіз на шість персон; Коли один індивід за певний проміжок часу викидає занадто багато слів, відбувається їхня девальвація. Слова втрачають будь-яке значення (П. Загребельний); За комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі.. по п’ять карбованців (О. Досвітній); - У самому місті екзамен тримав, у школу механізації. Казали - по десять гавриків на одне місце (Ю. Збанацький).
ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНАрозм.,ЧОЛОВ’ЯГАрозм.,МУЖЧИ́НАрозм., ДЯ́ДЬКОрозм.,ДЯ́ДЯрозм.,ДЯ́ДЬОрозм.,МУЖИ́К заст.,ХЛОП діал.,БАДІ́КА діал.Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).
ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖзаст., уроч.,БЛАГОВІ́РНИЙжарт.,ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм.,МУЖИК діал.,ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Привіз мене чоловік на своє господарство (Марко Вовчок); Хутко довідавсь від неї Кармель, що.. в старих Книшів наймичка служить Маруся, сирота, нема ані родини, ані дружини (Марко Вовчок); - Хай і мене коло нього поховають, - мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах); Ой не горлиця ж на дубі В діброві воркує, То вдова по мужі любім Стогне і горює (П. Гулак-Артемовський); Коли він і в такий час завидує на цю хвойду, то не буде вона, Зінька, печалитись за своїм благовірним (М. Стельмах); Накипівша у серці туга.. від витребеньків свого повелителя часто і густо виливається.. тихим, тяжким та важким поспів’ям (Панас Мирний); - Хай лиш спробую, куди воно жінка сама без мужика годиться (А. Головко); Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: - З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі (Григорій Тютюнник); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

Бо́жий чолові́к, заст. Паломник, прочанин; юродивий. Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: — Добрий козак; по батькові пішов (П. Куліш); — Данила Бульбаша не знали? У Божого чоловіка прикинувся — почав ходити і влітку і взимку босий (П. Панч).

як оди́н. 1. перев. з дієсл. Одностайно, дружно. — Тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з плеч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич); Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (А. Головко); І б’ють гармати як один! (Ю. Яновський). як оди́н чолові́к. Ще хвилина — і враз, як один чоловік, ринула [купка чумаків] на розбишак (М. Коцюбинський).

2. Без винятку, всі. Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Леся Українка); Русалки, вбрані мов на свято, Постали — гожі як одна (П. Грабовський); Разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (В. Логвиненко); Ці [бійці] як один — в новому обмундируванні (О. Гончар). як оди́н чолові́к. Козаки заступились і за народ, і за свою віру .. І козаки піднялись як один чоловік (І. Нечуй-Левицький).

3. Чимсь схожі між собою (перев. позитивними якостями, рисами); однакові. Усе парубоцтво — як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі (Г. Квітка-Основ’яненко).