-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чолоби́тник чолоби́тники
родовий чолоби́тника чолоби́тників
давальний чолоби́тникові, чолоби́тнику чолоби́тникам
знахідний чолоби́тника чолоби́тників
орудний чолоби́тником чолоби́тниками
місцевий на/у чолоби́тникові, чолоби́тнику на/у чолоби́тниках
кличний чолоби́тнику чолоби́тники

Словник синонімів

ПРОХА́Ч (той, хто звертається до кого-небудь, кудись із проханням), ЧОЛОБИ́ТНИКзаст.;КАНЮ́КАзневажл. (набридливий). Як тільки прохач зникав за дверима кабінету, його не перечитана заява одразу потрапляла у портфель, як в могилу (А. Шиян).