ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ[ШАРКОТА́ТИ]підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ[ШУРХОТІ́ТИ]підсил., ШУ́РКАТИдіал.; ШКРЬО́БАТИрозм (взуттям). - Док.: чо́вгнути, ша́ркнути, шу́рхнути, шурхонутипідсил.шу́ркнути, шурнути, шкрьо́бнути. По підлозі човгають десятки ніг (М. Чабанівський); Поверх нашвидку зроблених верстатів лежали обаполи, глиці, а по них ритмічно човгали фуганки (І. Кириленко); Хтось ішов по тротуару знизу, кілька пар, чувся сміх, підошви шаркали по асфальту (П. Загребельний); Троє піратів, порадившись, пішли з капітанського містка до радіорубки. Ось їх кроки шаркотять уже по шлюпдеку (М. Трублаїні).