-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чо́біт чо́боти
родовий чо́бота чобі́т
давальний чо́боту, чо́ботові чо́ботам, чобо́тям
знахідний чо́біт чо́боти
орудний чо́ботом чо́ботами, чобітьми́
місцевий на/у чо́боті, по чо́боту на/у чо́ботах, чобо́тях
кличний чо́боте* чо́боти*

Словник синонімів

ЧО́БОТИ (взуття з високими халявами); САП’Я́НЦІ (з сап’яну); ПІ́МИ (хутряні); ПІВЧОБІТКИ́, ПОЛУБО́ТКИ (з коротшими халявками). Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (О. Гончар); На жовтих сап’янцях дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори (П. Панч); - А ти, Лео.., ти теж прийшов? Я твоїй дружині подарувала піми, коли вона хворіла на цингу (А. Шиян); Відчинилися двері, на порозі уявилася дівчинка.. у рожевих півчобітках (Марко Вовчок).

Словник фразеологізмів

би́́ти но́́ги (рідше чо́́боти). Іти, ходити куди-небудь, перев. даремно. — За селом, уже на вигоні .. він сказав: — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Г. Коцюба); — Нема Тамари,— сказала [мати] відчужено.— До міста подалась.— Давно? — запитав він, уже жалкуючи, що марно бив ноги (Є. Гуцало); // Часто бувати де-небудь. — То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб’єш? (М. Стельмах). би́́ти свої́́ми нога́́ми. — Бачили б ви мене, коли б мала я сюди своїми ногами бити (Ірина Вільде).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

лі́зти (рідше зала́зити) з чобітьми́ в ду́шу чию, кому і без додатка. Грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя. Число співчуваючих .. Виросло до незрозумілих розмірів, і все то [те] приїздило, лізло з чобітьми в душу, задавало нескромні питання (Г. Хоткевич); І кинулись цілою сворою по всіх усюдах, .. одні одним з чобітьми в душу залазять (І. Франко).

кива́ти па́льцем у чо́боті. Нишком, крадькома погрожувати кому-небудь; гудити когось, не виявляючи відкрито свого невдоволення. Останнім часом постійно критикували нашого агронома на правлінні, а він слухав і кивав пальцем у чоботі (З усн. мови).

креса́ти підко́вами (підкі́вками, чобітьми́ і т. ін.). 1. Танцювати з запалом, з натхненням. Танцювали вже із добру годину, а Чайченко усе сидів собі та тільки дививсь, як другі підківками крешуть (Марко Вовчок).

2. Енергійно, бадьоро йти. Всі найтяжчі хлоп’ячі речі — на возі; за возом — креше чобітьми сільська ватага (С. Васильченко).

лиза́ти халя́ву (чо́боти, череви́ки і т. ін.) кому, у кого, зневажл. Підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Стояли ліктори, а цар.. Самодержавний государ! Лизав у ліктора халяву, Щоб той йому на те, на се… Хоч півдинарія позичив (Т. Шевченко); — Завжди так: поки їм треба, вклоняються, чоботи лижуть, а потім за собаку мають (З. Тулуб); — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати (М. Стельмах); — Ех… Таких, як він, дуже й дуже мало на світі. Ти сьогодні побачила. Вечірко черевики йому лизав (Ю. Мушкетик); — Свої пани ще гірші! Брат поневолив брата, козак такого ж козака і, щоб не втратити цих привілеїв, патинки лиже кожному, хто дав йому те право!.. (Василь Шевчук).

лі́зти (рідше зала́зити) з чобітьми́ в ду́шу чию, кому і без додатка. Грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя. Число співчуваючих .. Виросло до незрозумілих розмірів, і все то [те] приїздило, лізло з чобітьми в душу, задавало нескромні питання (Г. Хоткевич); І кинулись цілою сворою по всіх усюдах, .. одні одним з чобітьми в душу залазять (І. Франко).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт кого. Ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість. Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (З газети). підгорну́ти під чобіто́к. — Оце сердешний Охрім ускочив! Так, виходе [виходить] вона його добре під чобіток підгорнула? — озвалася пані (Дніпрова Чайка).

підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт кого. Ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість. Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (З газети). підгорну́ти під чобіто́к. — Оце сердешний Охрім ускочив! Так, виходе [виходить] вона його добре під чобіток підгорнула? — озвалася пані (Дніпрова Чайка).

під чо́біт чий, кого, зі сл. потрапля́ти. У цілковиту залежність до кого-небудь, під чиюсь владу, чий-небудь гніт. — Там, в Україні, наші рідні потрапляють під чобіт бридкого жовніра Станіслава Жолкєвського… (Іван Ле).

під чо́ботом чиїм, кого, зі сл. бу́ти, жи́ти і под. У цілковитій залежності від кого-небудь, під чиєюсь владою, чиїм-небудь гнітом. — У нас спільний ворог — самодержавство. Отже, й спільна мета: здобути волю всім народам, що стогнуть під його чоботом,— сказав Крулікевич (З. Тулуб); Композиційно точно й емоційно в романі [В. Собка “Вічний вогонь”] виписано картини виходу наших військ на українську землю, яка стогнала під чоботом гітлерівців (М. Логвиненко).

потягну́ти но́ги (чо́боти) куди. Повільно, ледве переступаючи, піти. Хто таки й потягне ноги до хати чи в клуню на ночівлю, а хто .. тут на землю біля призьби повалиться у втомі (А. Головко). потягну́ти свої́ важкі́ чо́боти. Андрій Перекат мить постояв, потім повільно, вже відчуваючи втому, потягнув додому свої важкі чоботи (В. Собко).

потягну́ти но́ги (чо́боти) куди. Повільно, ледве переступаючи, піти. Хто таки й потягне ноги до хати чи в клуню на ночівлю, а хто .. тут на землю біля призьби повалиться у втомі (А. Головко). потягну́ти свої́ важкі́ чо́боти. Андрій Перекат мить постояв, потім повільно, вже відчуваючи втому, потягнув додому свої важкі чоботи (В. Собко).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

топта́ти но́ги, жарт. Даремно ходити. Прийшов ні за чим, пішов ні з чим: нічого і питать — шкода ноги топтать (М. Номис). топта́ти чо́боти. [Храпко:] Так і ходитимеш, чужі пороги оббиватимеш. Воно ж тобі нічого — тільки чоботи топчеш, а другим — час гаєш (Панас Мирний).

як [дра́ний (діря́вий)] чо́біт, зі сл. дурни́й. Дуже, надзвичайно. — Ото я дурний як чобіт,— воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (І. Франко); — Дурний ти, Вікторе, як драний чобіт,— відповів на те Твердохліб і, сплюнувши, пішов геть (І. Цюпа); [Терешко:] Ой, Грибок, дурний ти як дірявий чобіт.. Час уже своєю головою думати (М. Зарудний).

як [дра́ний (діря́вий)] чо́біт, зі сл. дурни́й. Дуже, надзвичайно. — Ото я дурний як чобіт,— воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (І. Франко); — Дурний ти, Вікторе, як драний чобіт,— відповів на те Твердохліб і, сплюнувши, пішов геть (І. Цюпа); [Терешко:] Ой, Грибок, дурний ти як дірявий чобіт.. Час уже своєю головою думати (М. Зарудний).

як [ше́вська] смола́ [до чо́бота (до кожу́ха)], зі сл. причепи́тися, пристава́ти, чіпля́тися і т. ін. 1. Дуже, надто. Пан сотник поглядав на Розумиху і приємно всміхався...— Я чув, що вам прислали таку цінну робу [сукню], якої ще не мала й жінка пана Наришкиіна: одягнете тую робу, а до неї зараз же причепиться, як шевська смола, і пиха, і бундючність (М. Лазорський); — Що ж він, переслідував тебе з своїми домаганнями? — Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко); Заміжня дочка для батька — одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола до чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко); [Храпко:] А почім ти знаєш, що то він [Передерій причепився]? [Тхориха:] Ще б не знати, коли він причепився, як шевська смола до кожуха! (Панас Мирний).

2. Невідривно, невідступно. Вони [есесівці], як шевська смола, тягнуться за нами вдень і вночі, але вперто уникають рішучих дій (І. Головченко та О. Мусієнко).

як [дра́ний (діря́вий)] чо́біт, зі сл. дурни́й. Дуже, надзвичайно. — Ото я дурний як чобіт,— воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (І. Франко); — Дурний ти, Вікторе, як драний чобіт,— відповів на те Твердохліб і, сплюнувши, пішов геть (І. Цюпа); [Терешко:] Ой, Грибок, дурний ти як дірявий чобіт.. Час уже своєю головою думати (М. Зарудний).

як [ше́вська] смола́ [до чо́бота (до кожу́ха)], зі сл. причепи́тися, пристава́ти, чіпля́тися і т. ін. 1. Дуже, надто. Пан сотник поглядав на Розумиху і приємно всміхався...— Я чув, що вам прислали таку цінну робу [сукню], якої ще не мала й жінка пана Наришкиіна: одягнете тую робу, а до неї зараз же причепиться, як шевська смола, і пиха, і бундючність (М. Лазорський); — Що ж він, переслідував тебе з своїми домаганнями? — Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко); Заміжня дочка для батька — одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола до чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко); [Храпко:] А почім ти знаєш, що то він [Передерій причепився]? [Тхориха:] Ще б не знати, коли він причепився, як шевська смола до кожуха! (Панас Мирний).

2. Невідривно, невідступно. Вони [есесівці], як шевська смола, тягнуться за нами вдень і вночі, але вперто уникають рішучих дій (І. Головченко та О. Мусієнко).