чмутувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чмутува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чмуту́ймо | |
| 2 особа | чмуту́й | чмуту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чмутува́тиму | чмутува́тимемо, чмутува́тимем |
| 2 особа | чмутува́тимеш | чмутува́тимете |
| 3 особа | чмутува́тиме | чмутува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | чмуту́ю | чмуту́ємо, чмуту́єм |
| 2 особа | чмуту́єш | чмуту́єте |
| 3 особа | чмуту́є | чмуту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чмуту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чмутува́в | чмутува́ли |
| жін. р. | чмутува́ла | |
| сер. р. | чмутува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| чмуто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| чмуто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| чмутува́вши | ||