-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив чми́хати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чми́хаймо
2 особа чми́хай чми́хайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чми́хатиму чми́хатимемо, чми́хатимем
2 особа чми́хатимеш чми́хатимете
3 особа чми́хатиме чми́хатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чми́хаю чми́хаємо, чми́хаєм
2 особа чми́хаєш чми́хаєте
3 особа чми́хає чми́хають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чми́хаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чми́хав чми́хали
жін. р. чми́хала
сер. р. чми́хало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чми́хавши

Словник синонімів

ПИ́РСКАТИ (вибухати раніше стримуваним сміхом), ПИ́РХАТИ, ПРИ́СКАТИрозм.;ПО́РСКАТИ (перев. із сл. сміх, регіт);ЧМИ́ХАТИрозм., ФИ́РКАТИ розм. (стиха, потай). - Док.: пи́рснути, пи́рхнути, при́снути, порсну́ти, чми́хнути, фи́ркнути. Він кавкає, пирскає, проте вдержати реготу, що пре з його, як вода через пліт, не може (С. Васильченко); Хтось пирхає зо сміху, і я відчуваю, що хвальба моя надаремна (М. Олійник); Всі люди, що прийшли до двору, сміялись з пана у ту пору! Старенькі бабусі глухі І ті аж прискали: - Хи-хи! (І. Нехода); Дівки.. вже не могли втриматися, і як тільки стара їмость виходила, порскали сміхом у рукави (Г. Хоткевич); Пищимуха на всю хату зареготався. Узяли і мене смішки. Дивлюся,.. становий, здержуючись від реготу, тілько чмиха (Панас Мирний); Степанида зирк на батька, та як фиркне - трохи кавуном не подавилася (Л. Яновська). - Пор. 1. смія́тися.
ПИ́РХАТИ (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), ПИ́РСКАТИ, ЧМИ́ХАТИ, ПО́РСКАТИрозм.,ПРИ́СКАТИрозм.,ПРИ́ХАТИрозм.; ПРИ́ХКАТИрозм.; ФО́РКАТИ, ФИ́РКАТИ, ХО́РКАТИ, ФУ́РКАТИрозм., ФУ́КАТИдіал. (перев. про коней). - Док.: пи́рхнути, пи́рснути, чми́хнути, порснути, при́снути, при́хнути, фо́ркнути, фи́ркнути, хо́ркнути, фу́ркнути, фу́кнути. Котяться вівці, пирхають на бігу, кривлять старечі губи (М. Коцюбинський); Конячка.. бадьоро пирскала білими від паморозі ніздрями (П. Панч); Собаки поволі верталися до лісу, чмихаючи і потріпуючи ушима (С. Васильченко); Гнідко.. плив тихо, раз по раз порскаючи та хропучи (Панас Мирний); Біля ґанку прискали осідлані коні (З. Тулуб); За кожним ударом грому кінь здригався і тривожно форкав (В. Гжицький); Фиркали коні, тупотіли на місці копитами (Н. Рибак); З коней падала біла піна, вони втомлено хоркали (А. Хижняк); Розпалював вогнище Корон, лігши на сніг. Він дув з усіх сил, ніби під щоки заклав по яблуку, дув, фуркаючи (П. Автомонов); Рикає [худоба], фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Г. Косинка).
ПИ́РХАТИрозм. (сердитим голосом, звуками виражати своє незадоволення), ПИ́РСКАТИрозм.,ПО́РСКАТИрозм.,ПРИ́СКАТИрозм.,ПРИ́ХАТИрозм.,ЧМИ́ХАТИрозм.,ФИ́РКАТИрозм., ФУ́РКАТИрозм., ФУ́КАТИдіал. - Док.: пи́рхнути, пи́рснути, порсну́ти, при́снути, при́хнути, чми́хнути, фи́ркнути, фу́ркнути, фу́кнути. Коли траплялося Яші одержати добре, Нюра пирхала: - А в мене завжди відмінно! (О. Донченко); Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито; о. Василь сердився, пирскав, червонів (М. Коцюбинський); [Данило:] Я почав з нею розмову, так вона порскає... і зараз з хати втекла (М. Кропивницький); Ротмістр усе ще стрибав і прискав перед Веригою, обсипаючи його лайкою (П. Панч); - Понаїздять, попсують дошки, а тоді швендяйся за ними, - всю дорогу невдоволено чмихав він (Ю. Збанацький); - Потрібна мені ваша Окунівка, мов зайцеві бубон! - презирливо фиркнув Левко (М. Стельмах); Бігла [Катерина], як від пожежі, а баби фуркали услід (Г. Хоткевич); - Ромка, куди ти дивишся! - фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (І. Франко).
ПИ́РХАТИ (про механізми - переривчасто, з шумом випускати повітря, пару, відпрацьований газ тощо), ЧМИ́ХАТИ, ФИ́РКАТИ, ХО́РКАТИ, ФУ́РКАТИрозм.,ФУ́КАТИдіал. - Док.: пи́рхнути, чми́хнути, фи́ркнути, хо́ркнути, фу́ркнути, фу́кнути. Весело пирхаючи, стара півторатонка волокла за собою довгий хвіст пилюки (Ю. Збанацький); У березі важко чмихав паровий млин (А. Головко); Машина.., фиркнувши кілька разів і обдавши цікавих гостей сизуватим димком, рушила з місця (І. Цюпа); Хоркнули мотори танків.., гримнула перша гармата (Л. Первомайський); Машина фуркнула Петрові в обличчя смердючим перегаром і повезла Олю світ за очі (П. Загребельний).
ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИпідсил., ПУ́ХКАТИрідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИдіал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.чмихнути, сопну́ти, са́пнути, сапону́типідсил.фу́кнути. Взявши до рук портфель.., довго відмикав [Ясновський] його маленьким ключиком, невміло порався із замочком, пихкав і сердився (О. Полторацький); Малий так старався, так пихтів, тягаючи за ними крейду або віхтик, що цілком заслуговував бути повноправним членом їхнього товариства (О. Іваненко); Федорові очі зблискували гнівом, він чмихав і сопів на всю учительську (Ю. Збанацький); Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає (Словник Б. Грінченка); Всі посідали й тільки сопли та обтирали піт з лиця (І. НечуйЛевицький); Борис йшов звільна, важко дихаючи та сапаючи (І. Франко); За стіною знову тяжко сапонуло кілька раз, і в отворі дверей появилася бугаяча морда (Григорій Тютюнник); Аж ось і підмайстер підійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (І. Франко).
ПИ́ХКАТИ (про механізми - випускати пару, відпрацьований газ і т. ін. з характерними звуками), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИпідсил.,ПА́ХКАТИ, ПАХКОТІ́ТИпідсил., ЧАХКАТИ[ЧОХКАТИ], ЧАХКОТІ́ТИпідсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИпідсил.; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИдіал. (із свистячими звуками). - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.па́хкнути, чахну́ти, чми́хнути, сопну́ти, са́пнути, фу́кнути. Паровоз зупинився, сердито пихкаючи і шиплячи білими струменями пари (П. Автомонов); Поїзд не мчав - гойдався на хистких шпалах, заспано пихтів, минаючи прикарпатські смерекові ліси (Р. Іваничук); Паровози пихкотіли, видихаючи на рейки білу пару (М. Томчаній); Невеличкий пароплав-буксир пахкав густим чорним димом, задихано чмихав і хрипло простуджено сюрчав (О. Донченко); Пахкотять, пересуваючись рейками, пукаті парові підйомники (Є. Кротевич); Натужно чахкає паровик, викидаючи в боки свистячі гейзери пари (П. Колесник); Чахкотіла, аж гула, молотарка (О. Кундзич); На станції чмихкотіли, буксуючи, і несміливо скрикували в свіжій передранковій темряві паровози (Я. Баш); Важко сопучи та чмихаючи, він [паровоз] ледь-ледь тягнув за собою кілька різношерстних вагонів (Ю. Збанацький); Поїзд уже стишив хід і, густо сапаючи парою, погуркував на полустанку (Є. Гуцало).