чмир 3 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(гриб) [діал.]
-2-
іменник чоловічого роду
(коротка шерсть, яка залишається на м’ялі після валяння сукна) [діал.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | чмир | чми́рі |
родовий | чми́ру | чми́рів |
давальний | чми́ру, чми́реві | чми́рам |
знахідний | чмир | чми́рі |
орудний | чми́рем | чми́рами |
місцевий | на/у чми́рі, чми́ру | на/у чми́рах |
кличний | чми́ре* | чми́рі* |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | чмир | |
родовий | чми́рю | |
давальний | чми́рю, чми́реві | |
знахідний | чмир | |
орудний | чми́рем | |
місцевий | на/у чми́рі, чми́рю | |
кличний | чми́рю* |
-3-
іменник чоловічого роду, істота
(замазура) [розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | чмир | чми́рі |
родовий | чми́ру | чми́рів |
давальний | чми́ру, чми́реві | чми́рам |
знахідний | чмир | чми́рі |
орудний | чми́рем | чми́рами |
місцевий | на/у чми́рі, чми́ру | на/у чми́рах |
кличний | чми́ре* | чми́рі* |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | чмир | |
родовий | чми́рю | |
давальний | чми́рю, чми́реві | |
знахідний | чмир | |
орудний | чми́рем | |
місцевий | на/у чми́рі, чми́рю | |
кличний | чми́рю* |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | чмир | чмирі́ |
родовий | чмиря́ | чмирі́в |
давальний | чмире́ві, чмирю́ | чмиря́м |
знахідний | чмиря́ | чмирі́в |
орудний | чмире́м | чмиря́ми |
місцевий | на/у чмире́ві, чмирю́, чмирі́ | на/у чмиря́х |
кличний | чми́рю | чмирі́ |