ЧА́ВКАТИ (про болото, твань, трясовину тощо), ЧАВКОТІ́ТИпідсил., ЧВА́КАТИ, ЧВАКОТІ́ТИпідсил., ЧМО́КАТИ, ЦМО́КАТИ, ЧВЯ́КАТИрозм., ЧМА́КАТИрозм., ЧМАКОТІ́ТИпідсил. розм. - Док.: ча́вкнути, чва́кнути, чмо́кнути, цмо́кнути. Під ногами чавкала багнюка (Ю. Збанацький); У ногах чавкотіла холодна вода (С. Чорнобривець); Брудно-сіре вариво з мокрого снігу чвакає під черевиками (В. Дрозд); Під ногами чвакотить болотяна твань (А. Хижняк); Прийшла весна і відтала земля стигло чмокала під ногами (В. Собко); Здавалося - йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме й сіятиме однаковий дощ (О. Гончар); Драглисте багно огидно чвякало під ногами (Григорій Тютюнник); Знову форсуємо темряву. Аж злість розбирає. А мокрі! - вже й під білизною чмакотить (Я. Баш). - Пор. 2. хлю́пати.