-1-
іменник чоловічого роду
(чистотіл) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чистя́к  
родовий чистяка́  
давальний чистяку́, чистяко́ві  
знахідний чистя́к  
орудний чистяко́м  
місцевий на/у чистяку́  
кличний чистяку́*  

Словник синонімів

ЧИСТОТІ́Лбот., ГЛАДУ́ШНИКдіал., ЧИСТЕ́ЦЬдіал., ЧИ́СТИК[ЧИСТЯ́К]діал.Не вмивається Ониська любистком та чистотілом, не маститься на ніч збираною сметаною, плюнула вона й розтерла на ті веснянки, скільки там їх? (М. Рудь).