-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чистота́  
родовий чистоти́  
давальний чистоті́  
знахідний чистоту́  
орудний чистото́ю  
місцевий на/у чистоті́  
кличний чисто́то*  

Словник антонімів

ЧИСТИТИ БРУДНИТИ
Робити чистим. Робити брудним.
Чиститибруднити білизну, вікно, воду, вулицю, двері, килим, костюм, підлогу, посуд, руки, чоботи, шапку; дочці, людям, мамі, синові. Чистити від болота, від пороху, від чорнила; пастою, пилососом, порошком, щіткою ~  забруднювати болотом, порохом. Чиститизабруднювати на вулиці, вдома, надворі; чорнилом; енергійно, дуже, зразу, раптом, швидко. Узятися, збиратися, хотіти чиститизабруднювати.
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте. Умієш бруднити, умій і чистити (Народні прислів’я). О, не виплаче брудна душа чистих сліз (Д. Павличко).
Забруднення ~очищення, чистий ~брудний, чисто ~брудно, чистота ~бруд Пор. ще: НАЧИСТО ~ НАБРУДНО

Словник фразеологізмів

на чистоту́, зі сл. говори́ти, сказа́ти і под. Прямолінійно, щиро, відверто. Скажемо на чистоту, хоч різко: між іншим, проби української прози в остатні [останні] часи заїда поверховість (М. Драгоманов); — Якщо віриш мені, можеш говорити на чистоту,— сказав Роман, поклавши руку другові на плече (В. Минко); Він за всяку ціну вирішив поговорити на чистоту з Костецьким (Л. Первомайський).