ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин - який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙрідше,ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ[ЧИСТОПОРОДНИЙ], ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ[ПОРО́ДНИЙ]с.-г.Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравченко); У конюшні, в окремій загорожі, смугаста зебра лякливо косить очі на свого сусіда - чистокровного арабського жеребця (О. Донченко); На Вавілова його поява впливає, як удар батога на кровного скакуна (В. Собко); Відомо, що порідна худоба при однакових умовах годівлі, догляду і утримання дає більше продукції, краще оплачує затрачені корми і працю (з журналу).