чистити 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чи́стити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чи́стьмо | |
| 2 особа | чисть | чи́стьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чи́ститиму | чи́ститимемо, чи́ститимем |
| 2 особа | чи́ститимеш | чи́ститимете |
| 3 особа | чи́ститиме | чи́ститимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чи́щу | чи́стимо, чи́стим |
| 2 особа | чи́стиш | чи́стите |
| 3 особа | чи́стить | чи́стять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чи́стячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чи́стив | чи́стили |
| жін. р. | чи́стила | |
| сер. р. | чи́стило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| чи́щений | ||
| Безособова форма | ||
| чи́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| чи́стивши | ||
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЧИСТИТИ | БРУДНИТИ |
| Робити чистим. | Робити брудним. |
| Чистити ~ бруднити білизну, вікно, воду, вулицю, двері, килим, костюм, підлогу, посуд, руки, чоботи, шапку; дочці, людям, мамі, синові. Чистити від болота, від пороху, від чорнила; пастою, пилососом, порошком, щіткою ~ забруднювати болотом, порохом. Чистити ~ забруднювати на вулиці, вдома, надворі; чорнилом; енергійно, дуже, зразу, раптом, швидко. Узятися, збиратися, хотіти чистити ~ забруднювати. | |
| Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте. Умієш бруднити, умій і чистити (Народні прислів’я). О, не виплаче брудна душа чистих сліз (Д. Павличко). | |
| Забруднення ~очищення, чистий ~брудний, чисто ~брудно, чистота ~бруд Пор. ще: НАЧИСТО ~ НАБРУДНО | |