-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чи́стий чи́ста чи́сте чи́сті
родовий чи́стого чи́стої чи́стого чи́стих
давальний чи́стому чи́стій чи́стому чи́стим
знахідний чи́стий, чи́стого чи́сту чи́сте чи́сті, чи́стих
орудний чи́стим чи́стою чи́стим чи́стими
місцевий на/у чи́стому, чи́стім на/у чи́стій на/у чи́стому, чи́стім на/у чи́стих

Словник синонімів

НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙрідше,БЕЗГРІ́ШНИЙуроч., ірон.;ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. або в складі присудка); ЧИ́СТИЙ (перев. у складі присудка). [Храпко (до молодиці):] А чим я винен? Я невинний, ти - невинна.. - Хто ж тоді винуватий? (Панас Мирний); І скільки ще лягло на цій землі безвинних людей від сатанинського союзу хреста і ножа (І. Цюпа); Князь Єремія вступив з військом у Немирів. Перелякані безневинні міщани повиходили з своїх хат і пішли до Єремії (І. Нечуй-Левицький); - Правда, - каже [голова], - випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г. Квітка-Основ’яненко); Арештовано нас цілком неповинних (С. Васильченко); - Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Ю. Шовкопляс); Хто там правий, а хто винуватий - Господь його розбере (Панас Мирний); Бути чистим перед законом.
НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. - який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙрідше,СВЯТИ́Йпідсил.,БЕЗГРІХО́ВНИЙзаст.,ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙзаст., поет. підсил.,ПРЕЧИ́СТИЙзаст., поет. підсил.;НЕЗІПСО́ВАНИЙ, НЕЗІПСУ́ТИЙрозм. (який не піддався поганим впливам); ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (перев. про дітей, молодих людей та жінок). Не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, - моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський); [Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Кропивницький); Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученьками силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); На Прокопа як зверху подивиться - Кругом святий! (Л. Боровиковський); Він уже не сам на світі, йому довірилася ця чиста й незіпсована душа (П. Загребельний); На молоду, незайману душу потрапляли ті скарги, як вода на розпечену крицю (І. Ле). - Пор. 1. че́сний.
НЕВИ́ННИЙ (про жінку, рідше про чоловіка - який не жив статевим життям), ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ, ЧЕ́СНИЙ, ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙзаст., поет.- Нехай [Галинка] не буде моєю дружиною, нехай залишається цнотливою дівчиною, але тільки зі мною (В. Земляк); Старша дружка вже наготовила і кетяг червоної калини - подати батькам вранці на ознаку, що молода - чесна, незаймана... (Ю. Смолич); - Марія, Марія, дівчина чиста, лілія біла... (Леся Українка).
НЕРОЗВЕ́ДЕНИЙ (не змішаний з водою або з якою-небудь іншою рідиною), НЕРОЗБА́ВЛЕНИЙ, ЧИ́СТИЙ. Приваблювала проклятуща жінка козаків та міщан до свого шинку не тільки нерозведеною оковитою горілкою, а й своєю оковитою й трохи похмурою красою (О. Ільченко); Ми витирали плівку чистим спиртом, щоб вона скоріше сохла (Ю. Яновський).
ОДНОБА́РВНИЙ (який має один колір), ОДНОКО́ЛІРНИЙ, ОДНОКОЛЬОРО́ВИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, МОНОХРОМАТИ́ЧНИЙкнижн.,МОНОХРО́МНИЙкнижн.,РІ́ВНИЙрідше,ЧИ́СТИЙрідше.Вечірні тіні лягають на луги, все довкола стає однобарвним (В. Москалець); Одноколірними вишивками славиться Полтавщина (з посібника); З відстані весь полк здавався сірим, однокольоровим: сірі люди, сірі коні, сірі гармати (О. Гончар); Святкові запаски мали однотонний колорит (Гуцульщина); Живописна гама [у Т. Шевченка] скромна, майже монохромна (з журналу); Степ.. горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний); Блакитна вода [у гроті], як скло самого чистого блакитного кольору (М. Коцюбинський).
ОСТАТО́ЧНИЙ (доведений до кінця), ПО́ВНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙрідше,ЧИ́СТИЙзаст., розм.Зараз армія наступала, і бійцям хотілося, щоб хтось довів, що цей наступ не припиниться аж до остаточної перемоги (І. Багмут); Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання (З. Тулуб); Цілковитий розгром ворога; На другий день новий гірничий майстер уже в нарядній твердо і впевнено планував доконечне виконання завдання зміни (І. Ле); Одержати чисту відставку.
ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙрозм., ХА́РНИЙдіал., ШПЕ́ТНИЙдіал., ШТЕ́ПНИЙдіал., ХУПА́ВИЙдіал. З першого погляду видно було, що виростає при матері: чисте, охайне, вимите, вичесане... (О. Гончар); Стоїть її хата край села, весела й чепурна, мов дівчина в білій льолі (М. Стельмах); Обабіч дороги, рівної, акуратної і припорошеної чистим білим снігом, чорніли страшні й потворні згарища (Ю. Смолич); Завжди чепуристий, навіть франтуватий, професорський нащадок був зараз неголений і непричесаний (І. Головченко і О. Мусієнко); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках (Григорій Тютюнник); [Маргарита:] Сама вбирай у хаті, Сама вари й печи, сама і ший і мий, А мати в мене ще такі чепуркуваті, Що Боже крий! (переклад М. Лукаша); Тимоха козак штепний був: високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 1. чи́стий.
ПРА́ВИЛЬНИЙ (відповідний прийнятим правилам, даній ситуації, без помилок), ТО́ЧНИЙ, ПОПРА́ВНИЙрозм.; ПРЯМИ́Й (без відхилень від обраного напряму); ЧИ́СТИЙ (про мову, стиль тощо). Не раз, заблудившися, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям (О. Донченко); Тільки точне виконання кожним загоном свого завдання могло забезпечити загальний успіх (О. Гончар); - Нехай небо розсудить, хто з нас винен! - крикнув князь Святослав. - Боги! Допоможіть мені зробити поправний суд із братом! (С. Скляренко); В снах юності так сквапно ми шукаєм Прямих стежок і молодим умом Так просто, гарно вік свій укладаєм (І. Франко); В хату вступає жінка господаря, звертаючись до дітей чистою, неламаною мовою (М. Коцюбинський); - Пор. безпомилко́вий.
ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ[ПРОЗО́РЧАСТИЙ], ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙрідше,ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙпоет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙзаст.;ТОНКИ́Й (не густий, з невеликою щільністю); АЖУ́РНИЙ (перев. про плетені, різьблені тощо вироби); ЯСНИ́Й (перев. про воду). Ходив [Андрій] далеко до озер - сидіть любив там на траві й дивитись ранком у глибінь прозорих вод, на дно живе (Т. Осьмачка); Смужечкою тяглась [річка] проміж зеленими луками, десь туди попід села, повиті прозірчастим маревом (Олена Пчілка); Вона йшла під руку з гвардійцем, убрана в блакитну прозорчасту сукню (Леся Українка); З берегом хвиля прозірна шуткує (І. Манжура); Ромен болотяний Досяг межі хисткої оболоні - І сріблом скрізь розсипавсь цвіт рясний На синьому прозористому лоні (М. Старицький); - Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Л. Глібов); Зсучу свічку з воску ярого (пісня); З рипінням в’їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (З. Тулуб); У сонне, криштальнеє море Вдивляється рання зоря (Дніпрова Чайка); Небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста (Марко Вовчок); Над тишею холодних, сизих площ Висить, як звук, тонкий і рівний дощ (М. Бажан); Ми тихо переходили над стрімкою і ажурною аркою мосту (Т. Масенко); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі (О. Гончар).
ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ (про верстви суспільства - які мають привілеї, користуються ними), ВИ́ЩИЙ, УПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙзаст.,ЧИ́СТИЙзаст., розм.Колись Відень славився .. усталеним комфортом буржуазних особняків і готелів для привілейованих нероб (О. Левада); Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві, залишивши вище товариство, звичну розкіш і веселе безтурботне життя (З. Тулуб); Ідеї народності .. помагають пробудженню в упривілейованих верствах уваги до мужицького елемента, яко зберігача ознак народності (І. Драч); Чиста публіка.
СВІ́ЖИЙ (про воду, повітря і т. ін. - який не втратив своїх природних властивостей, нічим не зіпсований, не забруднений), ЧИ́СТИЙ, ПОГО́ЖИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (про сніг, траву і т. ін. - по якому ніхто не ходив, не їздив). Дух прив’ялої м’яти розійшовся в свіжому повітрі (І. Нечуй-Левицький); Пиво було свіже, студене (Є. Гуцало); Вода була у тій криниці - чиста, як сльоза (Марко Вовчок); Чистий сніг, пригнічений туманом, не блищав (М. Коцюбинський); З-під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко); Повітря ллється тут незаймане і дике І поїть, і п’янить, і веселить мене (М. Зеров); Вже перший сніг, ніжний і незайманий, встеляє степ (Н. Рибак).
СПРА́ВЖНІЙ (не фальшивий або який не є копією чи підробкою чого-небудь), НЕПІДРО́БНИЙ, НЕПІДРО́БЛЕНИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙрозм., СПРА́ВДІШНІЙрозм., СУ́ТИЙрідше; АВТЕНТИ́ЧНИЙкнижн. (про текст, документ і т. ін.); ОРИГІНА́ЛЬНИЙ (який не є копією або підробкою чого-небудь); ЧИ́СТИЙ, ЩИ́РИЙ (про метали та вироби з них). Сумніву не було: це було справжнє кам’яневугілля (З. Тулуб); Обличчя його виявило непідроблену радість (В. Собко); Я не бачив і не знаю, чи є у вас справдешній список переробленого в думу "Слова" (Панас Мирний); Писав [Шульга] доноси на "Просвіту" і то найпідлішого ґатунку. Тепер усе виявилось і автентичні документи в руках у нас (М. Коцюбинський); В день вінчання надіслала [пані] молодій парі коштовну.. оригінальну японську вазу (Ірина Вільде); Чисте срібло; Чисті червінці; Щире золото.
СПРА́ВЖНІЙ (цілком подібний до кого-, чого-небудь), ТИПО́ВИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙрозм., СПРА́ВДІШНІЙрозм., СТОПРОЦЕ́НТНИЙрозм., ЧИ́СТИЙрозм., ФО́РМЕНИЙрозм., СУ́ЩИЙрозм.,ПРЯМИ́Йрозм., ДОСТЕМЕ́ННИЙрозм., ФОРМА́ЛЬНИЙзаст., СУ́ТИЙрідше.- Юрій! - гукнув він, лежачи над струмком. - Справжній тобі нарзан!.. Покуштуй! (О. Гончар); Палійчук - се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г. Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (Ірина Вільде); Він жив за твердим розкладом, життям справдешнього спартанця (Л. Дмитерко); Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І. Нечуй-Левицький); Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка); - Дозвольте доповісти, екселенц... Вся оця поліція - формені дармоїди (Ю. Яновський); - А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д. Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт... Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний).
ЧЕ́СНИЙ (який відзначається високими моральними якостями; який виражає ці якості тощо); ДОБРОЧЕ́СНИЙ, ЦНОТЛИ́ВИЙ (який живе чесно, дотримується всіх правил моралі; який виражає чесність); ПРАВДИ́ВИЙ, ЧИ́СТИЙ (який виражає правдивість, чесність); ПОРЯ́ДНИЙ (не здатний на погані, аморальні вчинки); НЕЗАПЛЯМО́ВАНИЙ, НЕЗАПЛЯ́МЛЕНИЙ, ДО́БРИЙ (який нічим не зганьбив себе). Чесним, хлопчику, будь у труді, у навчанні, у дружбі (С. Крижанівський); - Хотів би бути ваш друг доброчесним, щедрим, великодушним, але при таких пеньонзах, як у Грині Мамайчука, підтримувати чесність цнотливою дуже, ой, дуже важко! (О. Гончар); Здався він на слово честі, У нерівнім бою впавши, А Бояр, цнотливий лицар, Вірить лицарському слову (Леся Українка); Дмитренко чоловік правдивий, не одурив Чіпку (Панас Мирний); Він глянув на нас своїми ласкавими, чистими, як у дитини, очима (О. Досвітній); Гуцулка, горда тим, що вона мати, порядна жінка, ґаздиня, з мало укритим презирством поглядала на опришківську любаску (Г. Хоткевич); Ми завжди вибирали шлях одвертого бою, бо наше діло чисте і незаплямоване (В. Еллан); Знов ображений упоминається за своє добре ім’я (І. Франко). - Пор. 1. благоро́дний.
ЧИ́СТИЙ (без домішок), ЩИ́РИЙ, ПЕРЕМИ́ТИЙ, ПРОМИ́ТИЙ (очищений промиванням). Чистий свіжий сніг сріблом сяв під блакитним наметом неба (М. Коцюбинський); Ой ти, водо луговая, Чи не тяженько тобі.., Круті бережки рівняючи, Щирі піски риючи? (пісня); Біля неї стояла миска з перемитим пшоном (Л. Яновська); На компасі, де завжди все блищить ясною свіжістю промитого скла і начищеного металу, тепер сидів.. краб (В. Собко). - Пор. оха́йний.
ЩИ́РИЙ (про погляд, усмішку і т. ін. - який виражає чистоту почуттів, прагнень), ВІДВЕ́РТИЙ, ВІДКРИ́ТИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЧИ́СТИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕПІДРО́БНИЙ, НЕВДА́ВАНИЙ. Його очі були такі щирі, немов дивились їй в душу (Леся Українка); Радість Данькова була така щира, чиста, .. що вона передалася й іншим присутнім (О. Гончар); Капітан Косачов, .. із срібними скронями й відвертим поглядом розумних очей, розпитував доньку про рідне місто (Ю. Збанацький); Наче батько на сина, дивився Килигей на свого колишнього повстанця. Змінився, змужнів, лише по оцій усмішці, відкритій, сердечній, і впізнав (О. Гончар); Переді мною були очі старого й чистий погляд дівчини, що так дивилась на нас (О. Досвітній); Природна усмішка; На лиці Сагайдака відобразилось почуття непідробного здивування (С. Добровольський); - З’їм його [зілля] й трісну? - мовив Прокіп з виразом невдаваної тривоги на своїм дитячім лиці (І. Франко).
Я́СНИ́Й (нічим не затьмарений, не покритий мороком), СВІ́ТЛИЙ, ЯСКРА́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, НЕПОТЬМА́РЕНИЙ, ЧИ́СТИЙ (також про небо). Даль ясна, і в голубому небі спокій (В. Сосюра); Ось вони вже його [жайворонка] помітили у світлій ясній високості (О. Гончар); Яскрава далечінь; Приносять їх [берізки] в ніч на Перше травня, в ту пору, коли природа повна щебету і гомону, коли далина така близька і прозора (І. Чендей); День був чудовий, небо прозоре й безхмарне (З. Тулуб); Незатьмарена блакить; Небеса твої чисті і ясні, Непотьмарені далі твої (М. Гірник); В очах у неї видно було непотьмарений розум (О. Гончар).

Словник антонімів

ЧИСТИТИ БРУДНИТИ
Робити чистим. Робити брудним.
Чиститибруднити білизну, вікно, воду, вулицю, двері, килим, костюм, підлогу, посуд, руки, чоботи, шапку; дочці, людям, мамі, синові. Чистити від болота, від пороху, від чорнила; пастою, пилососом, порошком, щіткою ~  забруднювати болотом, порохом. Чиститизабруднювати на вулиці, вдома, надворі; чорнилом; енергійно, дуже, зразу, раптом, швидко. Узятися, збиратися, хотіти чиститизабруднювати.
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте. Умієш бруднити, умій і чистити (Народні прислів’я). О, не виплаче брудна душа чистих сліз (Д. Павличко).
Забруднення ~очищення, чистий ~брудний, чисто ~брудно, чистота ~бруд Пор. ще: НАЧИСТО ~ НАБРУДНО

Словник фразеологізмів

бра́́ти за чи́́сту моне́́ту. Щиро вірити, наївно вважати що-небудь за істину, правду. — Таки справді щось кава мені не смакує…— Прошу не пити, коли не подобається! — з обуренням виривалася Маруся, схоплюючися. На початках вона брала ще то все за чисту монету (Г. Хоткевич).

виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу); — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею... Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети... Нехай усі знають (В. Кучер); Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський); // що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту [ту] гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський); — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович). ви́вести на сві́жу во́ду. [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький). ви́ведений на чи́сту во́ду. Він [Марко Безсмертний] ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу).

виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу); — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею... Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети... Нехай усі знають (В. Кучер); Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський); // що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту [ту] гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський); — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович). ви́вести на сві́жу во́ду. [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький). ви́ведений на чи́сту во́ду. Він [Марко Безсмертний] ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу).

виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу); — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею... Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети... Нехай усі знають (В. Кучер); Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський); // що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту [ту] гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський); — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович). ви́вести на сві́жу во́ду. [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький). ви́ведений на чи́сту во́ду. Він [Марко Безсмертний] ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу).

виплива́ти / ви́плисти на чи́сту во́ду. Ставати відомим. Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося .. постояти прив’язаному до стовпа ганьби (М. Стельмах).

виплива́ти / ви́плисти на чи́сту во́ду. Ставати відомим. Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося .. постояти прив’язаному до стовпа ганьби (М. Стельмах).

за чи́сту моне́ту, зі сл. прийма́ти, сприйма́ти і т. ін. Як істину, як щиру правду, всерйоз і т. ін. — Мій глупенький Савонаролочко! — усміхалась Майя, нарочито приймаючи за чисту монету його слова.— ..Їй-богу, ти доісторичний екземпляр! (М. Хвильовий); Музичко тричі виконував свій твір.. Люди прийняли те за чисту монету, радо вітали появу нового світила (М. Ю. Тарновський); — Надто він, як би сказати… тупуватий і однобічний, а намагається вийти в герої. Ну, й приймає все за чисту монету (Г. Коцюба); А високі слова, якими Ромео прикрашають свої вельми непоказні вчинки, .. часто сприймають за чисту монету (З журналу).

з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням. Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т. ін. Піти б у школу та сказати: “Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю!(О. Гончар); Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко); // Чесно. Жити [треба] з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар). по [чи́стій] со́вісті. — Коли по совісті [вибрали] — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах); Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов’язки перед львів’янами сповняємо [виконуємо], а взаємин не бачимо (М. Драгоманов).

з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням. Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т. ін. Піти б у школу та сказати: “Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю!(О. Гончар); Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко); // Чесно. Жити [треба] з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар). по [чи́стій] со́вісті. — Коли по совісті [вибрали] — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах); Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов’язки перед львів’янами сповняємо [виконуємо], а взаємин не бачимо (М. Драгоманов).

по чи́стій, перев. зі сл. списа́ти. Остаточно, назавжди. Під час одного шаленого нальоту фашистів сержанта Коляду тяжко поранило, після госпіталю його списали “по чистій” (М. Зарудний); — Він — льотчик? — Був колись. Після аварії списали з армії по чистій. Півлиця йому обпалило (Ю. Бедзик).

по пра́вді. 1. з дієсл. Дотримуючись справедливості, не відступаючи від істини; дійсно, справді. Йшли [чумаки] по правді, і про це всі знали й вірили чумакам, бо він як скаже, так воно й є (Нар. опов.); Я ворожбу такую знаю, Хто що, по правді одгадаю, і вже ніколи не збрешу (І. Котляревський); Та й жив ти не в трояндовім вінку, Лаврового по правді заслуживши (М. Рильський).

2. зі сл. говори́ти, жи́ти і т. ін. Чесно, справедливо і т. ін. —  Говори ж, сукин син, по правді: служив? (В. Винниченко); Завжди він говорив їм: “Живіть з правдою і по правді(М. Стельмах). по чи́стій пра́вді. — Дурень Терень, от що я тобі скажу по чистій правді (В. Винниченко).

з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням. Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т. ін. Піти б у школу та сказати: “Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю!(О. Гончар); Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко); // Чесно. Жити [треба] з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар). по [чи́стій] со́вісті. — Коли по совісті [вибрали] — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах); Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов’язки перед львів’янами сповняємо [виконуємо], а взаємин не бачимо (М. Драгоманов).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

у чи́стому ви́гляді. Неприкритий, неприхований; справжній. Мабуть, у чистому вигляді тепер уже буквалізм [у перекладах] соромиться виступати, але неувага до суті твору..— чи ж це не залишки того ж самого буквалізму (З журналу).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

ка́ра Бо́жа (Госпо́дня). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь або здивування. Кара Божа з тими листами та й годі! (Леся Українка); — А от і не покину [співати],— розсердився Терентій.— Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! (О. Довженко). чи́ста ка́ра Бо́жа. — Бачу, що справді ліпше вже тобі все розказати, а то ж се чиста кара Божа! (Леся Українка).

чи́стим се́рцем. Щиро, з добрим наміром. Чистим серцем Поблагословила [Ганна] Свого Марка… заплакала Й пішла за ворота (Т. Шевченко).

чи́стої води́. Справжній. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (О. Гончар); — Демагогія чистої води,— зривався Дим на півнячий крик.— Над усім має бути контроль (Є. Гуцало). — О, Макаре, це історія... Тисяча і одна ніч. Романтика... Чистої води романтика. Тепер такого не буває (Ю. Збанацький). чисті́сінької води́. Термін [“гранослов”] видається давно відомим, хоча насправді це чистісінької води неологізм (З газети).

як (мов, на́че і т. ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба. 1. з дієсл. Несподівано, раптово, зненацька і т. ін. Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський); Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало); Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський); — Ми, тату, .. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар); — Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький); Фарбувальники не люблять критики! Ці слова .. прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній). як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір’ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли [поліцаї] (Ю. Збанацький). гро́мом із (се́ред) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба? (Ю. Збанацький); Розкриття тієї змови було .. громом серед ясного неба (В. Канівець).

2. Несподіваний, раптовий і т. ін. Ватрич пішов працювати в цех, де .. довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети).

як (мов, на́че і т. ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба. 1. з дієсл. Несподівано, раптово, зненацька і т. ін. Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський); Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало); Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський); — Ми, тату, .. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар); — Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький); Фарбувальники не люблять критики! Ці слова .. прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній). як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір’ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли [поліцаї] (Ю. Збанацький). гро́мом із (се́ред) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба? (Ю. Збанацький); Розкриття тієї змови було .. громом серед ясного неба (В. Канівець).

2. Несподіваний, раптовий і т. ін. Ватрич пішов працювати в цех, де .. довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети).