чистець 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду
(рослина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чисте́ць  
родовий чистцю́  
давальний чистцю́, чистце́ві  
знахідний чисте́ць  
орудний чистце́м  
місцевий на/у чистці́, чистцю́  
кличний чистцю́*  

Словник синонімів

ЧИСТОТІ́Лбот., ГЛАДУ́ШНИКдіал., ЧИСТЕ́ЦЬдіал., ЧИ́СТИК[ЧИСТЯ́К]діал.Не вмивається Ониська любистком та чистотілом, не маститься на ніч збираною сметаною, плюнула вона й розтерла на ті веснянки, скільки там їх? (М. Рудь).