-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив чи́слитися, чи́слитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чи́слімося, чи́слімось, чи́слімся
2 особа чи́слися, чи́слись чи́сліться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чи́слитимуся, чи́слитимусь чи́слитимемося, чи́слитимемось, чи́слитимемся
2 особа чи́слитимешся чи́слитиметеся, чи́слитиметесь
3 особа чи́слитиметься чи́слитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чи́слюся, чи́слюсь чи́слимося, чи́слимось, чи́слимся
2 особа чи́слишся чи́слитеся, чи́слитесь
3 особа чи́слиться чи́сляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чи́слячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чи́слився, чи́сливсь чи́слилися, чи́слились
жін. р. чи́слилася, чи́слилась
сер. р. чи́слилося, чи́слилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чи́слившись

Словник синонімів

ЗВАЖА́ТИна кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь),УВАЖА́ТИ[ВВАЖА́ТИ]на кого-що, РАХУВА́ТИщо і без додатка,УРАХО́ВУВАТИ[ВРАХО́ВУВАТИ]що і без додатка,РАХУВА́ТИСЯз ким-чим і без додатка,ПОТУРА́ТИна кого-що і без додатка, перев. з запереченням н е, ВА́ЖИТИрідко,ЧИ́СЛИТИСЯз ким-чим, діал.,ТУРА́ТИна кого-що, діал.;ПРИСЛУХА́ТИСЯдо чого і без додатка,ОГЛЯДА́ТИСЯна кого-що (враховувати чиюсь точку зору на кого-, що-небудь). - Док.: зва́жити, ува́жити[вва́жити], урахува́ти[врахува́ти], порахува́тися, прислу́хатися. - І в мене потреби дедалі ростуть і ростимуть, союзники мусять зважати на це (О. Гончар); [Лизогуб:] Нам потрібен такий гетьман, що об’єднує увесь народ, щоб на нас вважали у Варшаві (О. Корнійчук); - В дійсності Кузь, може, хоч і не злодій, але й не такий, щоб рахуватися з його думкою (Григорій Тютюнник); Далі - взялися за мене. Не порахувалися навіть, що каліка (В. Логвиненко); Важимо на ваші літа й присуд той відкладемо (І. Ле); Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір.. не любити (О. Кобилянська); Поки що моє діло робити, ні на кого не оглядаючись, окрім Вас (Леся Українка).
ЗНА́ЧИТИСЯ (перебувати в складі кого-, чого-небудь, бути внесеним до якогось списку), ЧИ́СЛИТИСЯ, ЛІЧИ́ТИСЯрідше;ПИСА́ТИСЯзаст. (бути внесеним до якогось списку). Люди ми не слобідські. Раніше за Томарівською волостю значились, а тепер до Борисівської нас приписано (А. Шиян); Командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (О. Донченко); В Уманщині лічаться і деякі села подолянські (А. Свидницький); - І тепер опошнянці зовуть його [містечко Опішню] городом, хоч воно всюди містечком пишеться... (Панас Мирний). - Пор. 2. бу́ти.