-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив чи́слити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чи́слімо, чи́слім
2 особа чи́сли чи́сліть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чи́слитиму чи́слитимемо, чи́слитимем
2 особа чи́слитимеш чи́слитимете
3 особа чи́слитиме чи́слитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чи́слю чи́слимо, чи́слим
2 особа чи́слиш чи́слите
3 особа чи́слить чи́слять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чи́слячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чи́слив чи́слили
жін. р. чи́слила
сер. р. чи́слило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чи́сливши

Словник синонімів

РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИрозм., ЧИ́СЛИТИрозм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). - Док.: порахува́ти, зрахува́тидіал.нарахува́ти, полічи́ти, ви́лічити, злічи́ти, почи́слити, перерахува́ти. Вийшли діти на узлісся, Рахувать гриби взялися (І. Нехода); Комбат став лічити на пальцях (О. Гончар); [Мохаммед:] Я злічив всі зморшки у неї на обличчі... (Леся Українка); Дні з нетерпінням я числив, і от моя мрія збулася (М. Зеров); - Ой, скільки там гармат за горою - не годен перерахувати! (О. Гончар). - Пор. підрахо́вувати.