-1-
іменник середнього роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | чиря́ | чиря́та |
| родовий | чиря́ти | чиря́т |
| давальний | чиря́ті | чиря́там |
| знахідний | чиря́ | чиря́та, чиря́т |
| орудний | чиря́м | чиря́тами |
| місцевий | на/у чиря́ті | на/у чиря́тах |
| кличний | чиря́ | чиря́та |
Словник синонімів
КАЧЕНЯ́ (маля качки), КАЧА́, КРЯЧА́ розм., ВУТЯ́ діал., ВУТЕНЯ́ діал., ТА́СЯ дит.; ЧИРЯ́ (маля дикої качки). За городом качки пливуть, Каченята крячуть (пісня); На подвір’ї повно качат, курчат та кролят (О. Гончар); Трапляється, батьку, що кряча мале ловить рибку краще, ніж стареє (М. Максимович); Сіре вутя, Ой, сіре вутя, Ой, на морі ночує (пісня); [Дружки:] Вутя йде, вутенят веде (М. Кропивницький); Ой лугами йдеш, берегами йдеш - Пасуться тасята, ой, пасуться тасята (пісня); Невидимі крила чирят пролопотіли над верховіттям дерев (М. Стельмах).