чирка 2 значень

-1-
іменник жіночого роду, істота
(птах) * Але: дві, три, чотири чи́рки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чи́рка чирки́
родовий чи́рки чиро́к
давальний чи́рці чирка́м
знахідний чи́рку чирки́, чиро́к
орудний чи́ркою чирка́ми
місцевий на/у чи́рці на/у чирка́х
кличний чи́рко чирки́

Словник синонімів

КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙрозм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м’ясом, яйцями й пір’ям), КРЯ́ЧКАрозм.,МАГЕ́РКАдіал.,ВУ́ТЯдіал.,ВУ́ТКАдіал.,ТА́СЯдит.,ТА́СЬКАдит.;СВИЩ, СВІЯ́ЗЬ, ЧЕРНЬ, ЧЕРНЮ́К (дикий птах цієї породи); КРИ́ЖЕНЬ, КРИЖА́Кдіал.,КРЯ́КВАдіал. (великий дикий птах); ЧИ́РКА, ЧИРО́К (малий дикий птах); ШИЛОХВІ́СТ[ШИЛОХВІ́СТЬрідше], ШЕЛИ́ХВІСТрозм. (птах цієї породи, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом). По хлівцях гуси ґеґекають, качки кахкають (Г. Квітка-Основ’яненко); Низько над водою шугали зграями білі крячки (Ю. Мушкетик); Вутя йде, вутенят веде (М. Кропивницький); Гуси й вутки, всяк те зна, Водоплаваюча птиця, В основному неземна... (С. Воскрекасенко); Ой ходила понад воду та й кликала тасю (пісня); Жирують табуни крижів, свіязів, заклопотаних чирят (О. Копиленко); Якось, блукаючи над Унавою влітку, Необережно підбив я чернюка (М. Рильський); Річкові качки - крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші - добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (з газети); Над самою землею до поліських боліт билися косяки качок: крижаків, чирок, норців (С. Скляренко); Він знав - це летить чирок, маленька, дуже зграбна і красива качечка (В. Собко); Муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст (О. Досвітній).
-2-
іменник жіночого роду
(фурункул) * Але: дві, три, чотири чи́рки[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чи́рка чирки́
родовий чи́рки чиро́к
давальний чи́рці чирка́м
знахідний чи́рку чирки́, чиро́к
орудний чи́ркою чирка́ми
місцевий на/у чи́рці на/у чирка́х
кличний чи́рко чирки́

Словник синонімів

КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙрозм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м’ясом, яйцями й пір’ям), КРЯ́ЧКАрозм.,МАГЕ́РКАдіал.,ВУ́ТЯдіал.,ВУ́ТКАдіал.,ТА́СЯдит.,ТА́СЬКАдит.;СВИЩ, СВІЯ́ЗЬ, ЧЕРНЬ, ЧЕРНЮ́К (дикий птах цієї породи); КРИ́ЖЕНЬ, КРИЖА́Кдіал.,КРЯ́КВАдіал. (великий дикий птах); ЧИ́РКА, ЧИРО́К (малий дикий птах); ШИЛОХВІ́СТ[ШИЛОХВІ́СТЬрідше], ШЕЛИ́ХВІСТрозм. (птах цієї породи, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом). По хлівцях гуси ґеґекають, качки кахкають (Г. Квітка-Основ’яненко); Низько над водою шугали зграями білі крячки (Ю. Мушкетик); Вутя йде, вутенят веде (М. Кропивницький); Гуси й вутки, всяк те зна, Водоплаваюча птиця, В основному неземна... (С. Воскрекасенко); Ой ходила понад воду та й кликала тасю (пісня); Жирують табуни крижів, свіязів, заклопотаних чирят (О. Копиленко); Якось, блукаючи над Унавою влітку, Необережно підбив я чернюка (М. Рильський); Річкові качки - крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші - добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (з газети); Над самою землею до поліських боліт билися косяки качок: крижаків, чирок, норців (С. Скляренко); Він знав - це летить чирок, маленька, дуже зграбна і красива качечка (В. Собко); Муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст (О. Досвітній).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чи́рка чирки́
родовий чи́рки чиро́к
давальний чи́рці чирка́м
знахідний чи́рку чирки́
орудний чи́ркою чирка́ми
місцевий на/у чи́рці на/у чирка́х
кличний чи́рко* чирки́*

Словник синонімів

ФУРУ́НКУЛ (гнійне запалення волосяного мішечка сальної залози), ЧИРЯ́К, ЧИ́РКАрозм., ЧИРЯ́ЧКАрозм.; КАРБУ́НКУЛ (скупчення). Із звіробою виготовлено новий препарат - іманин - для зовнішнього застосування при опіках,.. виразках, фурункулах (з журналу); На голові чиряк, а він на ногу шкутильгає (приказка); - Чи це болячка, чи чирка нарядилась у вас на руці? (І. Нечуй-Левицький); - Нехай вам стонадцять лихорадок і півтора стільки ж чирячок і болячок, коли знайшовсь уже розумніший мене (Г. Квітка-Основ’яненко); Потрапила вона ногою в тарантулову нору і від його укусу нога розпухла, і на стопі налився кров’ю і гноєм величезний карбункул (З. Тулуб). - Пор. нари́в.