чиншуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(сплачувати чинш) [арх., розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | чиншува́тися, чиншува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | чиншува́тиметься | чиншува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | чиншу́ється | чиншу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чиншу́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чиншува́вся, чиншува́всь | чиншува́лися, чиншува́лись |
| жін. р. | чиншува́лася, чиншува́лась | |
| сер. р. | чиншува́лося, чиншува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чиншува́вшись | ||