чинолюбний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чинолю́бний чинолю́бна чинолю́бне чинолю́бні
родовий чинолю́бного чинолю́бної чинолю́бного чинолю́бних
давальний чинолю́бному чинолю́бній чинолю́бному чинолю́бним
знахідний чинолю́бного, чинолю́бний чинолю́бну чинолю́бне чинолю́бних, чинолю́бні
орудний чинолю́бним чинолю́бною чинолю́бним чинолю́бними
місцевий на/у чинолю́бному, чинолю́бнім на/у чинолю́бній на/у чинолю́бному, чинолю́бнім на/у чинолю́бних