чиновний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чино́вний чино́вна чино́вне чино́вні
родовий чино́вного чино́вної чино́вного чино́вних
давальний чино́вному чино́вній чино́вному чино́вним
знахідний чино́вний, чино́вного чино́вну чино́вне чино́вні, чино́вних
орудний чино́вним чино́вною чино́вним чино́вними
місцевий на/у чино́вному, чино́внім на/у чино́вній на/у чино́вному, чино́внім на/у чино́вних