чиноватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чинова́тий чинова́та чинова́те чинова́ті
родовий чинова́того чинова́тої чинова́того чинова́тих
давальний чинова́тому чинова́тій чинова́тому чинова́тим
знахідний чинова́тий, чинова́того чинова́ту чинова́те чинова́ті, чинова́тих
орудний чинова́тим чинова́тою чинова́тим чинова́тими
місцевий на/у чинова́тому, чинова́тім на/у чинова́тій на/у чинова́тому, чинова́тім на/у чинова́тих