чинитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чини́тися, чини́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чині́мося, чині́мось, чині́мся | |
| 2 особа | чини́ся, чини́сь | чині́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чини́тимуся, чини́тимусь | чини́тимемося, чини́тимемось, чини́тимемся |
| 2 особа | чини́тимешся | чини́тиметеся, чини́тиметесь |
| 3 особа | чини́тиметься | чини́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чиню́ся, чиню́сь | чи́нимося, чи́нимось, чи́нимся |
| 2 особа | чи́нишся | чи́нитеся, чи́нитесь |
| 3 особа | чи́ниться | чи́няться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чи́нячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чини́вся, чини́всь | чини́лися, чини́лись |
| жін. р. | чини́лася, чини́лась | |
| сер. р. | чини́лося, чини́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чини́вшись | ||