-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чина́р чина́ри
родовий чина́ра чина́рів
давальний чина́ру, чина́рові чина́рам
знахідний чина́р чина́ри
орудний чина́ром чина́рами
місцевий на/у чина́рі на/у чина́рах
кличний чина́ре* чина́ри*

Словник синонімів

ПЛАТА́Н (дерево); ЧИНА́РА[ЧИНА́Р] (східний). Вони сіли на лавці під гіллястим платаном, що був посаджений ще кимось давно і чудом зберігся, дає тінь, розкинувши крону якраз посеред подвір’я (О. Гончар); Тиха чинара дрімала в кишлаку (Д. Луценко); Діждавшись темряви, він крадькома За мур перевихнувсь, де тінь чинара Густіше падала (В. Мисик).