РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ[НАРІ́ЗУВАТИ], КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ[ТНУ́ТИ], КРЕ́МСАТИрозм., КАРБУВА́ТИзаст.; БАТУВА́ТИрозм. (великими шматками); ЧИ́КАТИрозм., ЧИКРИ́ЖИТИрозм. (перев. ножем, ножицями); ПИЛЯ́ТИ (пилкою). - Док.: різну́ти, порі́зати, нарі́зати, покра́яти, покре́мсати, покарбува́ти, побатува́ти, розбатува́ти, чи́кнути, ша́ркнути, попиля́ти. Покликали його раз до двору дрова різати (М. Коцюбинський); Льотчик.. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси, щось краю ножиком (Г. Хоткевич); [Настя:] Сьогодні визвірився [Хома], кричав, що Соломії якось-то багато сала поклала і пшона, каже, багато... Я міряю, каже, а ти батуєш! (І. Карпенко-Карий); - Дозволь чикнути собі на пам’ять оцей гарненький локон... (О. Гончар); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки (І. Рябокляч).