чий 2 значень

-1-
займенник
(означає питання про належність кого-, чого-небудь комусь) [вживається також як сполучне слово]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чий чия́ чиє́ чиї́
родовий чийо́го чиє́ї чийо́го чиї́х
давальний чийо́му, чиє́му чиї́й чийо́му чиї́м
знахідний чий, чийо́го чию́ чиє́ чиї́, чиї́х
орудний чиї́м чиє́ю чиї́м чиї́ми
місцевий на/у чийо́му, чиє́му, чиї́м на/у чиї́й на/у чийо́му, чиє́му, чиї́м на/у чиї́х

Словник фразеологізмів

чий ба́́тько (грубо чорт) ста́́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний).

чий ба́́тько (грубо чорт) ста́́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний).

чия́ візьме́. Хто переможе. Поки пробрались трохи поміж людом, чує Петро таку розмову: — Як ти думаєш? Чия візьме? А чия ж, як не Івана Мартиновича! (П. Куліш); — Побачимо, чия візьме,— заскреготав зубами Микола і рвонув машину з місця (В. Сологуб).

-2-
іменник чоловічого роду
(рослина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чий чия́ чиє́ чиї́
родовий чийо́го чиє́ї чийо́го чиї́х
давальний чийо́му, чиє́му чиї́й чийо́му чиї́м
знахідний чий, чийо́го чию́ чиє́ чиї́, чиї́х
орудний чиї́м чиє́ю чиї́м чиї́ми
місцевий на/у чийо́му, чиє́му, чиї́м на/у чиї́й на/у чийо́му, чиє́му, чиї́м на/у чиї́х

Словник фразеологізмів

чий ба́́тько (грубо чорт) ста́́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний).

чий ба́́тько (грубо чорт) ста́́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний).

чия́ візьме́. Хто переможе. Поки пробрались трохи поміж людом, чує Петро таку розмову: — Як ти думаєш? Чия візьме? А чия ж, як не Івана Мартиновича! (П. Куліш); — Побачимо, чия візьме,— заскреготав зубами Микола і рвонув машину з місця (В. Сологуб).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чий чи́ї
родовий чи́ю чи́їв
давальний чи́ю, чи́єві чи́ям
знахідний чий чи́ї
орудний чи́єм чи́ями
місцевий на/у чи́ї, чи́ю на/у чи́ях
кличний чи́ю* чи́ї*