чечуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чечува́тися, чечува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чечу́ймося, чечу́ймось | |
| 2 особа | чечу́йся, чечу́йсь | чечу́йтеся, чечу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чечува́тимуся, чечува́тимусь | чечува́тимемося, чечува́тимемось, чечува́тимемся |
| 2 особа | чечува́тимешся | чечува́тиметеся, чечува́тиметесь |
| 3 особа | чечува́тиметься | чечува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чечу́юся, чечу́юсь | чечу́ємося, чечу́ємось, чечу́ємся |
| 2 особа | чечу́єшся | чечу́єтеся, чечу́єтесь |
| 3 особа | чечу́ється | чечу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чечу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чечува́вся, чечува́всь | чечува́лися, чечува́лись |
| жін. р. | чечува́лася, чечува́лась | |
| сер. р. | чечува́лося, чечува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чечува́вшись | ||