четвертуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив четвертува́тися, четвертува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа четвертува́тиметься четвертува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа четверту́ється четверту́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
четверту́ючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. четвертува́вся, четвертува́всь четвертува́лися, четвертува́лись
жін. р. четвертува́лася, четвертува́лась
сер. р. четвертува́лося, четвертува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
четвертува́вшись