СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛОіст.;РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ[ПОВІ́ШАННЯ] (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП’Я́ТТЯ, САДІ́ННЯ НА ПА́ЛЮ (у давні часи - страта через тортури). [Іфігенія:] Коли хто вміє одважно йти на страту, Той мусить все одважно зустрічать (Леся Українка); Самодержавство ще жило.. Смертними карами скінчилися повстання у флоті (А. Головко); - За приховування втікачів належить розстріл, - шипить староста (Ю. Яновський). - Пор. уби́вство.