чесний 1
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | че́сний | че́сна | че́сне | че́сні |
родовий | че́сного | че́сної | че́сного | че́сних |
давальний | че́сному | че́сній | че́сному | че́сним |
знахідний | че́сний, че́сного | че́сну | че́сне | че́сні, че́сних |
орудний | че́сним | че́сною | че́сним | че́сними |
місцевий | на/у че́сному, че́снім | на/у че́сній | на/у че́сному, че́снім | на/у че́сних |
Словник синонімів
Словник антонімів
ЧЕСНИЙ | ПІДЛИЙ |
Який відзначається високими моральними якостями. | Схильний до негідних вчинків, здатний на такий вчинок, нечесний. |
Чесний, а, е ~ підлий, а, е душа, життя, людина, натура, ставлення до кого-, чого-н., хлопець, характер, чоловік, шлях, життя. Чесні ~ підлі люди, очі. Чесний ~ підлий перед людьми, переді мною, перед суспільством. Бути, виглядати, виростати, жити, здаватися, ставати чесним ~ підлим. Вельми, винятково, досить, дуже, мабуть, надмірно, незвичайно чесний ~ підлий. У знач. ім.: Чесний, а - той, та, що має високі моральні якості ~ підлий, а - той, що своїми вчинками викликає осуд. | |
Зростіть, мої сини, робочі чесні люди, Й за брата встане брат, за батька встане син (М. Бажан). Підле вбивство парламентерів викликало хвилю гніву й обурення серед наших військ (О. Гончар). | |
Чесність ~підлість, чесно ~підло; честь ~безчестя //ганьба |