-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив черпну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   черпні́мо, черпні́м
2 особа черпни́ черпні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа черпну́ черпнемо́, черпне́м
2 особа черпне́ш черпнете́
3 особа черпне́ черпну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. черпну́в черпну́ли
жін.р. черпну́ла
сер.р. черпну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
черпну́вши

Словник фразеологізмів

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) [ча́шу] ([по́вний] ківш [ли́ха]) [до кра́ю (до дна)]. Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний); Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний); За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко); — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах). пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп’ю її до денця (М. Кропивницький). ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земле, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко). черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах).