-1-
іменник жіночого роду
(сплав із срібла, свинцю, сірки, який використовується для художнього оздоблення металевих виробів; одяг чорного кольору - арх.; чорні нитки; чорна вугільна фарба)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чернь  
родовий че́рні  
давальний че́рні  
знахідний чернь  
орудний че́рню  
місцевий на/у че́рні  
кличний че́рне*  
-2-
іменник жіночого роду
(простолюд) [збірн., зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чернь  
родовий че́рні  
давальний че́рні  
знахідний чернь  
орудний че́рню  
місцевий на/у че́рні  
кличний че́рне*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чернь  
родовий че́рні  
давальний че́рні  
знахідний чернь  
орудний че́рню  
місцевий на/у че́рні  
кличний че́рне*  

Словник синонімів

ПРОСТО́ЛЮДзаст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств - з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬзневажл., ПЛЕБСзневажл., ГОЛО́ТАзневажл., БИ́ДЛОзневажл.; ХЛО́ПСТВО, МУЖИ́ЦТВО (про селян). У королівському палаці столи були накриті на п’ять тисяч кувертів, на площах для простолюду стояли бочки з пивом (з газети); - Сам він українець, а цікавиться долею польського простолюддя (Р. Іваничук); Ці епіграми передавались з уст в уста по всьому Пітеру, навіть серед простонароддя (О. Ільченко); Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут [у шинку] п’яне море темної простоти... (Панас Мирний); Чом тобі не рай?Ти, паноче, гріш збирай, А простацтво злісне Знов тягне ярмо залізне (переклад М. Зерова); Як втлумачити бурхливій черні, що ніяка небезпека їм не загрожує і що від походу вона матиме тільки прибуток (З. Тулуб); Ні, ні! - цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Ю. Смолич); Заклопотана голота, зіщулившись од холоду, підтюпцем протискувалась серед шляхетно вбраних пань та панів (О. Досвітній); Панської худоби доглядав панок-ляшок Оношко, дуже лютий до хлопів-бидла (Д. Мордовець); Москвофільство панувало по всіх селах і містечках повіту, його підтримувало майже все, очолюване священиками-москвофілами, хлопство (Д. Бедзик); Кріпацька старшина пішла на всі боки судити безглузде мужицтво (Панас Мирний).
-3-
іменник жіночого роду, істота
(птах родини качиних)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чернь  
родовий че́рні  
давальний че́рні  
знахідний чернь  
орудний че́рню  
місцевий на/у че́рні  
кличний че́рне*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чернь  
родовий че́рні  
давальний че́рні  
знахідний чернь  
орудний че́рню  
місцевий на/у че́рні  
кличний че́рне*  

Словник синонімів

ПРОСТО́ЛЮДзаст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств - з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬзневажл., ПЛЕБСзневажл., ГОЛО́ТАзневажл., БИ́ДЛОзневажл.; ХЛО́ПСТВО, МУЖИ́ЦТВО (про селян). У королівському палаці столи були накриті на п’ять тисяч кувертів, на площах для простолюду стояли бочки з пивом (з газети); - Сам він українець, а цікавиться долею польського простолюддя (Р. Іваничук); Ці епіграми передавались з уст в уста по всьому Пітеру, навіть серед простонароддя (О. Ільченко); Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут [у шинку] п’яне море темної простоти... (Панас Мирний); Чом тобі не рай?Ти, паноче, гріш збирай, А простацтво злісне Знов тягне ярмо залізне (переклад М. Зерова); Як втлумачити бурхливій черні, що ніяка небезпека їм не загрожує і що від походу вона матиме тільки прибуток (З. Тулуб); Ні, ні! - цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Ю. Смолич); Заклопотана голота, зіщулившись од холоду, підтюпцем протискувалась серед шляхетно вбраних пань та панів (О. Досвітній); Панської худоби доглядав панок-ляшок Оношко, дуже лютий до хлопів-бидла (Д. Мордовець); Москвофільство панувало по всіх селах і містечках повіту, його підтримувало майже все, очолюване священиками-москвофілами, хлопство (Д. Бедзик); Кріпацька старшина пішла на всі боки судити безглузде мужицтво (Панас Мирний).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чернь че́рні
родовий че́рні че́рней
давальний че́рні че́рням
знахідний чернь че́рні, че́рней
орудний че́рню че́рнями
місцевий на/у че́рні на/у че́рнях
кличний че́рне че́рні

Словник синонімів

КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙрозм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м’ясом, яйцями й пір’ям), КРЯ́ЧКАрозм.,МАГЕ́РКАдіал.,ВУ́ТЯдіал.,ВУ́ТКАдіал.,ТА́СЯдит.,ТА́СЬКАдит.;СВИЩ, СВІЯ́ЗЬ, ЧЕРНЬ, ЧЕРНЮ́К (дикий птах цієї породи); КРИ́ЖЕНЬ, КРИЖА́Кдіал.,КРЯ́КВАдіал. (великий дикий птах); ЧИ́РКА, ЧИРО́К (малий дикий птах); ШИЛОХВІ́СТ[ШИЛОХВІ́СТЬрідше], ШЕЛИ́ХВІСТрозм. (птах цієї породи, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом). По хлівцях гуси ґеґекають, качки кахкають (Г. Квітка-Основ’яненко); Низько над водою шугали зграями білі крячки (Ю. Мушкетик); Вутя йде, вутенят веде (М. Кропивницький); Гуси й вутки, всяк те зна, Водоплаваюча птиця, В основному неземна... (С. Воскрекасенко); Ой ходила понад воду та й кликала тасю (пісня); Жирують табуни крижів, свіязів, заклопотаних чирят (О. Копиленко); Якось, блукаючи над Унавою влітку, Необережно підбив я чернюка (М. Рильський); Річкові качки - крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші - добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (з газети); Над самою землею до поліських боліт билися косяки качок: крижаків, чирок, норців (С. Скляренко); Він знав - це летить чирок, маленька, дуже зграбна і красива качечка (В. Собко); Муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст (О. Досвітній).