-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | черлени́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | черлені́мо, черлені́м |
| 2 особа | черлени́ | черлені́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | черлени́тиму | черлени́тимемо, черлени́тимем |
| 2 особа | черлени́тимеш | черлени́тимете |
| 3 особа | черлени́тиме | черлени́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | черленю́ | черленимо́, черлени́м |
| 2 особа | черлени́ш | черлените́ |
| 3 особа | черлени́ть | черленя́ть |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| черленячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | черлени́в | черлени́ли |
| жін. р. | черлени́ла |
| сер. р. | черлени́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| черлени́вши |
Словник синонімів
ЧЕРВОНИ́ТИ (робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір), КРИВА́ВИТИ розм., КРОВ’ЯНИ́ТИ розм., ЧЕРЛЕНИ́ТИ діал.; РУМ’Я́НИТИ, РОЗРУМ’Я́НЮВАТИ, ШАРУВА́ТИ діал. (робити щось світло-червоним). - Док.: почервони́ти, порум’я́нити, розрум’я́нити. Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький); Зоря, подібна до жоржини, кривавить рваних хмар кінці... (В. Сосюра); Ночами далекі заграви кров’янили небо (П. Кочура); Жовнірів лють черленила, а Василя кров повенила (Марко Черемшина); Крило зорі рум’янить тучі у голубій далечині (В. Сосюра); Ходить полем щедре літо.., Наливає колоски, Розрум’янює садки (М. Стельмах); Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (С. Васильченко). - Пор. багряни́ти, 1. черво́ний.