-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив черлени́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   черлені́мо, черлені́м
2 особа черлени́ черлені́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа черлени́тиму черлени́тимемо, черлени́тимем
2 особа черлени́тимеш черлени́тимете
3 особа черлени́тиме черлени́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа черленю́ черленимо́, черлени́м
2 особа черлени́ш черлените́
3 особа черлени́ть черленя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
черленячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. черлени́в черлени́ли
жін. р. черлени́ла
сер. р. черлени́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
черлени́вши

Словник синонімів

ЧЕРВОНИ́ТИ (робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір), КРИВА́ВИТИрозм., КРОВ’ЯНИ́ТИрозм., ЧЕРЛЕНИ́ТИдіал.; РУМ’Я́НИТИ, РОЗРУМ’Я́НЮВАТИ, ШАРУВА́ТИдіал. (робити щось світло-червоним). - Док.: почервони́ти, порум’я́нити, розрум’я́нити. Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький); Зоря, подібна до жоржини, кривавить рваних хмар кінці... (В. Сосюра); Ночами далекі заграви кров’янили небо (П. Кочура); Жовнірів лють черленила, а Василя кров повенила (Марко Черемшина); Крило зорі рум’янить тучі у голубій далечині (В. Сосюра); Ходить полем щедре літо.., Наливає колоски, Розрум’янює садки (М. Стельмах); Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (С. Васильченко). - Пор. багряни́ти, 1. черво́ний.