-1-
дієслово недоконаного виду
(торкатися)

Словник відмінків

Інфінітив черка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   черка́ймо
2 особа черка́й черка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа черка́тиму черка́тимемо, черка́тимем
2 особа черка́тимеш черка́тимете
3 особа черка́тиме черка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа черка́ю черка́ємо, черка́єм
2 особа черка́єш черка́єте
3 особа черка́є черка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
черка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. черка́в черка́ли
жін. р. черка́ла
сер. р. черка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
черка́вши

Словник синонімів

ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл. літери, букви - акуратно); МЕРЕ́ЖИТИ[МЕРЕ́ЖАТИ], ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ (дрібно, акуратно); ДРЯ́ПАТИрозм., ШКРЯ́БАТИрозм. (нерозбірливо, недбало); БА́ЗГРАТИзневажл.,МАЗАТИзневажл. (недбало); СТРОЧИ́ТИ (швидко); ЧЕРКА́ТИрозм. (нашвидку, недбало). - Док.: написати, писну́ти, накре́слити, ви́писати, ви́вести, ви́мережити[ви́мережати], надря́пати, нашкря́бати, наба́зграти, настрочи́ти, начерка́ти, черкну́ти. Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (О. Гончар); Креслить він її [назву газети] дуже довго, закреслює і знову креслить (І. Микитенко); Адрес накреслюєм рядки в пошарпані блокноти (І. Гончаренко); Поклали [листа] в конверт - без марки, бо на фронт, - і виписали адресу: номер польової пошти (Ю. Смолич); Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (П. Кочура); Перо моє - пісні мережить (П. Тичина); Згадаю дещо, заспіваю Та й знов мережать захожусь Дрібненько книжечку (Т. Шевченко); - Ти дряпаєш, як курка лапою, - оцінювала мій краснопис Ніна Іванівна (П. Автомонов); Чоловічок.., не відриваючись від паперу, все щось шкрябав, шкрябав пером (О. Гончар); Писар пише, писар маже, так запише, як хто каже (приказка); Збори кінчились. Останні слова Строчив секретар на папері (С. Олійник); Турбай гортав пожовклі сторінки давніх книг і черкав олівцем замітки на аркушиках (І. Волошин).
ПИ́ТИщоі без додатка (алкогольні напої), ВИПИВА́ТИ, СПИВА́ТИрозм., КРУЖА́ТИрозм.,КРУЖЛЯ́ТИрозм.,ХИЛИ́ТИрозм., ХИЛЯ́ТИрозм., ВИХИЛЯ́ТИрозм.,СМОКТА́ТИрозм.,ЧЕРКА́ТИ[ЧИРКА́ТИ]розм.,ЦМУ́ЛИТИ[ЦМО́ЛИТИ] розм., ЧАРКУВА́ТИрозм., ЧАРКУВА́ТИСЯз ким і без додатка, розм., КЛЮ́КАТИ фам., СМИ́КАТИ вульг., ЛИГА́ТИ вульг., КРУГЛЯ́ТИдіал., КУЛИКА́ТИдіал., КУБРЯ́ЧИТИдіал.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ГЛУШИ́ТИрозм., ТЯГТИ́[ТЯГНУ́ТИ]розм. (перев. із сл. горілка); ДУ́ТИрозм., ХЛИСТА́ТИрозм., ХЛЕБТА́ТИ[ХЛЕПТА́ТИ] розм., ХЛЕБЕСТА́ТИрозм., ДУ́ДЛИТИвульг., ЖЛУКТИ́ТИ[ЖЛУКТА́ТИ]вульг. (у великій кількості); ЗАЛИВА́ТИСЯ чим, розм. (надмірно); РОЗПИВА́ТИ що, розм. (разом з ким-небудь); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯчим і без додатка (повторно, на другий день). Зібравшися, - всі паненята Ізнов кружати почали, Пили, як брагу поросята, Горілку так вони тягли (І. Котляревський); Дід часом.. випивав перед обідом чарку горілки з перцем (О. Довженко); Згадав він,.. Як в полі-степу срібну чарку спивав В гурті, на прощанні з своїми братами (М. Костомаров); Всі раділи, веселились, гуляли, мед-вино кружляли (казка); Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку (І. Нечуй-Левицький); Був тут.. один молоденький..; до горілки не міг навернутись. А якби ви побачили, як через півроку хиляв (С. Васильченко); Єпископ, правду мовити, хильнути чарочку любив.. Козак Мамай також.. вмів клюкати й вихиляти.. Умів він дудлити й жлуктати. Кубрячити, смикати й лигати, Кружати.., смоктати, цмулити.., хлебестати (О. Ільченко); Чого то вони не вигадають, аби б гуляти та горілочку смоктати! (Г. Квітка-Основ’яненко); Пан Твардовський в кінці стола З поставця черкає (П. Гулак-Артемовський); Діди чаркували і завзято билися в підкидного (М. Чабанівський); А Бахус пінненьку лигав.. Утер трохи не з піввідерка; Напивсь - і тілько що кректав (І. Котляревський); Нам, братику, не все парубкувать.. І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (П. Гулак-Артемовський); Правда, лучалось ярмаркувати, - Із ляхами кожухи на жупани міняти Та й горілочку добре куликати (Д. Мордовець); Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу, щоб не подумав хто: "Мабуть нігде не бував, добрих горілок не пивав, хороших страв не їдав" (Ганна Барвінок); [Бєлін:] Мені.. доводиться платити за ваші обіди, бо за свої гроші ви глушите тільки горілку (Я. Галан); Добре дуть, як дадуть (прислів’я); Чи знаєш, він який парнище?На світі трохи єсть таких: Сивуху так, як брагу, хлище (І. Котляревський); Слуги.. хлебтали вина, які щастило вихопити з столу (П. Панч); - Цілу ніч дудлитимуть, ще й завтра похмелятимуться (А. Головко); Жлуктав [Семен] з горя горілку, мов корова воду, - пропив навіть останню свою одежину (П. Козланюк); Безбожно жлуктить [гість] усе, окрім кип’ячої смоли. Сам сулію самогону може видудлити (М. Стельмах); - Багаті самогоном заливаються, а ми з голоду пухнемо (Г. Косинка); Щоб скоріше позбутися Ханенка, Бараболя розпив з ним горілку, а потім.. випровадив його (М. Стельмах); В вівторок гості почували справдішнє похмілля й почали похмелятися (І. Нечуй-Левицький). - Пор. напи́тися.
-2-
дієслово недоконаного виду
(чортихатися) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив черка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   черка́ймо
2 особа черка́й черка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа черка́тиму черка́тимемо, черка́тимем
2 особа черка́тимеш черка́тимете
3 особа черка́тиме черка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа черка́ю черка́ємо, черка́єм
2 особа черка́єш черка́єте
3 особа черка́є черка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
черка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. черка́в черка́ли
жін. р. черка́ла
сер. р. черка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
черка́вши

Словник синонімів

ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл. літери, букви - акуратно); МЕРЕ́ЖИТИ[МЕРЕ́ЖАТИ], ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ (дрібно, акуратно); ДРЯ́ПАТИрозм., ШКРЯ́БАТИрозм. (нерозбірливо, недбало); БА́ЗГРАТИзневажл.,МАЗАТИзневажл. (недбало); СТРОЧИ́ТИ (швидко); ЧЕРКА́ТИрозм. (нашвидку, недбало). - Док.: написати, писну́ти, накре́слити, ви́писати, ви́вести, ви́мережити[ви́мережати], надря́пати, нашкря́бати, наба́зграти, настрочи́ти, начерка́ти, черкну́ти. Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (О. Гончар); Креслить він її [назву газети] дуже довго, закреслює і знову креслить (І. Микитенко); Адрес накреслюєм рядки в пошарпані блокноти (І. Гончаренко); Поклали [листа] в конверт - без марки, бо на фронт, - і виписали адресу: номер польової пошти (Ю. Смолич); Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (П. Кочура); Перо моє - пісні мережить (П. Тичина); Згадаю дещо, заспіваю Та й знов мережать захожусь Дрібненько книжечку (Т. Шевченко); - Ти дряпаєш, як курка лапою, - оцінювала мій краснопис Ніна Іванівна (П. Автомонов); Чоловічок.., не відриваючись від паперу, все щось шкрябав, шкрябав пером (О. Гончар); Писар пише, писар маже, так запише, як хто каже (приказка); Збори кінчились. Останні слова Строчив секретар на папері (С. Олійник); Турбай гортав пожовклі сторінки давніх книг і черкав олівцем замітки на аркушиках (І. Волошин).
ПИ́ТИщоі без додатка (алкогольні напої), ВИПИВА́ТИ, СПИВА́ТИрозм., КРУЖА́ТИрозм.,КРУЖЛЯ́ТИрозм.,ХИЛИ́ТИрозм., ХИЛЯ́ТИрозм., ВИХИЛЯ́ТИрозм.,СМОКТА́ТИрозм.,ЧЕРКА́ТИ[ЧИРКА́ТИ]розм.,ЦМУ́ЛИТИ[ЦМО́ЛИТИ] розм., ЧАРКУВА́ТИрозм., ЧАРКУВА́ТИСЯз ким і без додатка, розм., КЛЮ́КАТИ фам., СМИ́КАТИ вульг., ЛИГА́ТИ вульг., КРУГЛЯ́ТИдіал., КУЛИКА́ТИдіал., КУБРЯ́ЧИТИдіал.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ГЛУШИ́ТИрозм., ТЯГТИ́[ТЯГНУ́ТИ]розм. (перев. із сл. горілка); ДУ́ТИрозм., ХЛИСТА́ТИрозм., ХЛЕБТА́ТИ[ХЛЕПТА́ТИ] розм., ХЛЕБЕСТА́ТИрозм., ДУ́ДЛИТИвульг., ЖЛУКТИ́ТИ[ЖЛУКТА́ТИ]вульг. (у великій кількості); ЗАЛИВА́ТИСЯ чим, розм. (надмірно); РОЗПИВА́ТИ що, розм. (разом з ким-небудь); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯчим і без додатка (повторно, на другий день). Зібравшися, - всі паненята Ізнов кружати почали, Пили, як брагу поросята, Горілку так вони тягли (І. Котляревський); Дід часом.. випивав перед обідом чарку горілки з перцем (О. Довженко); Згадав він,.. Як в полі-степу срібну чарку спивав В гурті, на прощанні з своїми братами (М. Костомаров); Всі раділи, веселились, гуляли, мед-вино кружляли (казка); Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку (І. Нечуй-Левицький); Був тут.. один молоденький..; до горілки не міг навернутись. А якби ви побачили, як через півроку хиляв (С. Васильченко); Єпископ, правду мовити, хильнути чарочку любив.. Козак Мамай також.. вмів клюкати й вихиляти.. Умів він дудлити й жлуктати. Кубрячити, смикати й лигати, Кружати.., смоктати, цмулити.., хлебестати (О. Ільченко); Чого то вони не вигадають, аби б гуляти та горілочку смоктати! (Г. Квітка-Основ’яненко); Пан Твардовський в кінці стола З поставця черкає (П. Гулак-Артемовський); Діди чаркували і завзято билися в підкидного (М. Чабанівський); А Бахус пінненьку лигав.. Утер трохи не з піввідерка; Напивсь - і тілько що кректав (І. Котляревський); Нам, братику, не все парубкувать.. І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (П. Гулак-Артемовський); Правда, лучалось ярмаркувати, - Із ляхами кожухи на жупани міняти Та й горілочку добре куликати (Д. Мордовець); Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу, щоб не подумав хто: "Мабуть нігде не бував, добрих горілок не пивав, хороших страв не їдав" (Ганна Барвінок); [Бєлін:] Мені.. доводиться платити за ваші обіди, бо за свої гроші ви глушите тільки горілку (Я. Галан); Добре дуть, як дадуть (прислів’я); Чи знаєш, він який парнище?На світі трохи єсть таких: Сивуху так, як брагу, хлище (І. Котляревський); Слуги.. хлебтали вина, які щастило вихопити з столу (П. Панч); - Цілу ніч дудлитимуть, ще й завтра похмелятимуться (А. Головко); Жлуктав [Семен] з горя горілку, мов корова воду, - пропив навіть останню свою одежину (П. Козланюк); Безбожно жлуктить [гість] усе, окрім кип’ячої смоли. Сам сулію самогону може видудлити (М. Стельмах); - Багаті самогоном заливаються, а ми з голоду пухнемо (Г. Косинка); Щоб скоріше позбутися Ханенка, Бараболя розпив з ним горілку, а потім.. випровадив його (М. Стельмах); В вівторок гості почували справдішнє похмілля й почали похмелятися (І. Нечуй-Левицький). - Пор. напи́тися.

Словник відмінків

Інфінітив черка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   черка́ймо
2 особа черка́й черка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа черка́тиму черка́тимемо, черка́тимем
2 особа черка́тимеш черка́тимете
3 особа черка́тиме черка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа черка́ю черка́ємо, черка́єм
2 особа черка́єш черка́єте
3 особа черка́є черка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
черка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. черка́в черка́ли
жін. р. черка́ла
сер. р. черка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
черка́вши

Словник синонімів

ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами),ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́розм.,НАБИРА́ТИрозм.,УЗИВА́ТИ[ВЗИВА́ТИ]розм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ХРЕСТИ́ТИрозм.,ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИрозм.,ОЗИВА́ТИрідше,ПОЧИ́ТУВАТИрозм.рідко,ПОЧИТА́ТИрозм. рідко,КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,ФУ́КАТИдіал.,ФУ́КАТИСЯдіал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИ діал.,ЦАБА́НИ́ТИдіал.;ЛИХОСЛО́ВИТИ (перев. соромітними словами); БАТЬКУВА́ТИрозм., БАТЬКУВА́ТИСЯрозм. (образливо згадуючи батька);МАТЮКА́ТИрозм.,МАТЮКА́ТИСЯрозм.,МАТІРКУВА́ТИрозм. (вживаючи матюки); ЧОРТИХА́ТИСЯрозм.,ЧЕРКА́ТИрозм.,ЧЕРКА́ТИСЯрозм.рідше (згадуючи чорта). - Док.: ви́лаяти, нала́яти, обла́яти рідкови́лаятися, нала́ятися, обізва́ти, проклясти́, набра́ти, узва́ти, пошпе́тити, ви́батькувати, ви́батькуватися, озва́ти. Данилко знаходив батька й вів додому, дорогою він лаяв його всіма словами, які чув од мами (Ю. Яновський); Навіть Брага Левко Іванович, який рідко лається, зараз не дуже добирає слова (О. Гончар); Олекса .. обзиває брата усякими словами (М. Стельмах); Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Лесь Мартович); Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дражни, коли хочеш, щоб статкували (прислів’я); Жінка до мене: - Ти сякий, ти такий, ти затеряв ґрунт, ти лайдаку, ти пияку, ну паплюжить (Лесь Мартович); Крик, гармидер і шум. Польові цабанять, В батька-матір кленуть, стадо хочуть загнать (І. Франко); Хіба не вони зневажають ваше добре ім’я, узиваючи Вас хамами та рабами неключими? (П. Куліш); Він, голову піднявши вгору, Кричав, опарений мов пес. Олімпських шпетив на всю губу (І. Котляревський); Заніздра.. хрестив Гудзя не зовсім приємними епітетами (С. Добровольський); [Явтух:] Та й чого ти мене раком озиваєш? (О. Корнійчук); Шарківна почитує [молодицю] і в батька, і в матір, і в рід увесь, аж луна ходить над базаром (С. Васильченко); [Марія Михайлівна:] У нас в полку буводин такий партизан, то бувало цілий день лається. ..В окопі чи в засідці сидить і то не втерпить - висуне голову і криє білих (І. Кочерга); По-соромітському не кобенить [Добрість], не виє, Під лавкою в шинку, мов цуцик, не засне (П. Гулак-Артемовський); [Агафія:] Батько гнівався, фукав, ну, але нарешті не боронив, - каже: най буде професором (І. Франко); - Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався, не бив мене так, як шандар (І. Франко); Вона так псячить чоловіка (Словник Б. Грінченка); І чого їм від нього треба? Не курить, не п’є, не лихословить (Л. Дмитерко); Він.. дав волю серцю, став батькувати, лаятись.. (Панас Мирний); - Вночі в вагоні ти, Грицьку, інакше говорив. Чи забув, як батькувався сам від обурення? (А. Головко); А пан скажений. ..Ну вже ж і матюкав, сукин син! (Остап Вишня); Хтось матюкався нам услід, ховаючися за тинами... (В. Сосюра); Лаялись [у тюр-мі] страшенно: ... тут кляли й матіркували у все, в що хочете (М. Коцюбинський); Він нервувався й чортихався так, що аж кінь під ним танцював (Д. Бузько); [Стась:] Чорт би забрав усіх Кармелюків на світі! [Пані:] Я ж тебе прошу, як доброго: ..не черкай хоч сьогодні! (С. Васильченко); - Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті, - благальним тоном промовила мати (О. Гончар).