-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний черева́тий черева́та черева́те черева́ті
родовий черева́того черева́тої черева́того черева́тих
давальний черева́тому черева́тій черева́тому черева́тим
знахідний черева́того, черева́тий черева́ту черева́те черева́тих, черева́ті
орудний черева́тим черева́тою черева́тим черева́тими
місцевий на/у черева́тому, черева́тім на/у черева́тій на/у черева́тому, черева́тім на/у черева́тих

Словник синонімів

БОКА́СТИЙ (про предмет - який має випуклі, круглясті боки), БОКА́ТИЙ, ПУЗА́ТИЙрозм.,ЧЕРЕВА́ТИЙрозм.(низький і присадкуватий в основі, з опуклими, випнутими боками), Он посуд: кухлики, миски, шклянки, та які блискучі, які барвисті! Одні бокасті, другі вузенькі, кругленькі, довгасті, гранясті (Грицько Григоренко); В очах Трохима світилася радість. Раз у раз його маленькі очі поглядали на бокатий мішок (Ю. Опільський); Листоноша.. вирушає з своєю пузатою торбою, набитою листами, журналами, газетами.. (О. Копиленко); Суліман метнувся, налив з череватої пляшки якоїсь червонавої рідини (Ірина Вільде).
ВАГІ́ТНА (про жінку - яка перебуває в стані вагітності), ВАЖКА́розм., ТЯЖКА́розм., ЧЕРЕВА́ТАрозм.,У ВАЗІ́розм., У ТЯ́ЖІ[У ТЯЖУ́]розм., У ПОВА́ЖНОМУ СТА́НІзаст.,ГРУ́БАдіал.,У ВАГОТІ́діал.,ПРИ НАДІ́Їдіал.Пройшла невисока вагітна жінка (Л. Первомайський); Оце я від рідного батька втекла важкою (Ганна Барвінок); - Жінка його тоді сама тяжка була отим сміттям, - кивнула Уляна на колиску, де пхинькала мала дитина (М. Коцюбинський); На котру з молодиць не глянь, - коли не з дитиною біля пазухи, то - черевата (А. Головко); На третій годочок я стала у вазі (Ганна Барвінок); Берегтися треба, особливо в тяжі (Г. Хоткевич); Пані моя нездужає: вона в поважному стані (Словник Б. Грінченка); Сестра у ваготі ходить (Словник Б. Грінченка); - Як я була при надії, а він напитий прийшов, то й за волоси мене водив (Лесь Мартович).
ТОВСТИ́Й (про людину - який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙрозм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙрозм., ДЕБЕ́ЛИЙрозм., НАТО́ПТАНИЙрозм., НАТО́ПТУВАТИЙ[НАТО́ПТУВАНИЙ]розм., ТЛУ́СТИЙрозм., М’ЯСИ́СТИЙрозм., ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙрозм., СПРА́ВНИЙрозм.,ОПО́ЛИСТИЙдіал.; ПОВНЯ́ВИЙрозм. (трохи повний); ГОДО́ВАНИЙ, ВГОДО́ВАНИЙ[УГОДО́ВАНИЙ]розм., ВІДГОДО́ВАНИЙрозм., РОЗГОДО́ВАНИЙрозм., ВИ́ПАСЕНИЙрозм., РОЗДОБРІ́ЛИЙрозм., РОЗЖИРІ́ЛИЙ, ЗАЖИ́ВНИЙдіал. (який став товстим, огрядним); РОЗПОВНІ́ЛИЙ, ПОПОВНІ́ЛИЙ (який поповнів); СИ́ТИЙ, СИ́ТНИЙ (добре вгодований); ЖИ́РНИЙ, ЗАЖИРІ́ЛИЙ (який заплив жиром); ЧЕРЕВА́ТИЙрозм., ПУЗА́ТИЙрозм., ТОВСТОПУ́ЗИЙрозм., ТЕЛЬБУХА́ТИЙ[ТЕЛЬБУХУВА́ТИЙ]розм., ТРЕМБУХА́ТИЙдіал., ТЕЛЬБА́ТИЙдіал. (який має великого живота); БОЧКУВА́ТИЙрозм., ДІЖКУВА́ТИЙрозм., БАРИЛКУВА́ТИЙрозм. (зовнішністю схожий на діжку, бочку); КАБАНКУВА́ТИЙрозм. (зовнішністю схожий на вгодованого кабана). Від натопленої груби пашіло жаром. Товстий полковник усе частіше витирав хусточкою спітніле чоло (З. Тулуб); Збиралися кардинали; Гладкі та червоні, Мов бугаї в загороду (Т. Шевченко); Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (М. Коцюбинський); Біля найближчого вікна лежав на нарах долілиць огрядний чоловік років тридцяти п’яти (З. Тулуб); На розі опасиста тітка в червоній хустці, з вигляду перекупка, продавала пізні проліски (Ю. Мушкетик); А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні походжає (Т. Шевченко); Стара Власівна, маленька, повнотіла жінка з прозоро-блакитними і вологими очима, важко зітхала і часто крадькома плакала (Я. Гримайло); Така дівчина, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне - як панночка! (О. Стороженко); Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Я. Баш); Пухка [Пазя] так, що пізнати було крізь спідничку, як дрижало її тіло за кожним рухом (Лесь Мартович); Пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла (Марко Вовчок); Серед пасажирів у купе була ще й тілиста дама (П. Панч); [Тіпка:] Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (М. Кропивницький); Увійшов дебелий чорнобривий чоловік, високий на зріст (Марко Вовчок); Це був молодий ще, але натоптаний чоловік (І. Микитенко); Двері кабінетів розчинені навстіж, низенька натоптувата прибиральниця саме вимітала з них пожмакані клапті (Ю. Мушкетик); У дверях стояв низенький, натоптуваний чоловік (Панас Мирний); Молодиця молодая, тлуста, уродлива (С. Руданський); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра.. видавалася опецькуватою і неоковирною, як сніп гречаної соломи (П. Панч); Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю; а поодаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида, ополиста, поважна (Марко Вовчок); Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Т. Шевченко); Вона завжди ставилася з повагою до повних, вгодованих чоловіків (Є. Гуцало); Треба тільки підгодувати непроданих бранців, бо виснажений і худорлявий невільник дешевший, ніж відгодований (З. Тулуб); На порозі з’явилась фельдшериця в білому халаті, розгодована, повновида (О. Гончар); Під глузливий смішок роздобрілого Никанора старий увійшов до кабінету й зупинився на порозі (М. Стельмах); Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей (Я. Галан); Начальник поліції.. має літ з 50, середнього зросту, заживний, кровистий (Леся Українка); Директор поглядом вказав на сиву розповнілу жінку (О. Гончар); Пріська була дівчина сита, добре вгодована (Б. Грінченко); Пита ситний худого: а куди ти йдеш? (Словник Б. Грінченка); Це був молодий німець, жирний і важкий (Григорій Тютюнник); Великі краплини поту зросили лоб, і мала й млява душа його заскімлила в обважнілому зажирілому тілі (О. Довженко); В нашій уяві пани та їх діти були одні кособокі, інші череваті та пикаті (Д. Бедзик); І до нас прийшли монахи, Всі побожні та пузаті (В. Самійленко); Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли нами правила міцна рука товстопузого Потаповича (Панас Мирний); Раптом двері в хату наче бурею шарпнуло, і з сіней викотився бочкуватий чоловік (В. Речмедін); Наперед викотилась куценька, діжкувата Крихточка й експресивно з підскоком аж затанцювала перед ним (Я. Баш); - З-під воза.. вискочив барилкуватий чоловік (С. Добровольський). - Пор. креме́зний.