-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | черева́нь | черевані́ |
родовий | череваня́ | черевані́в |
давальний | череване́ві, череваню́ | череваня́м |
знахідний | череваня́ | черевані́в |
орудний | череване́м | череваня́ми |
місцевий | на/у череване́ві, череваню́, черевані́ | на/у череваня́х |
кличний | черева́ню | черевані́ |
Словник синонімів
ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ [ПУЗА́Н] розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); - Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... - На здоров’ячко, гладуне, - крізь зуби процідив Мар’ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); - Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, - лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).