-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний черева́нь черевані́
родовий череваня́ черевані́в
давальний череване́ві, череваню́ череваня́м
знахідний череваня́ черевані́в
орудний череване́м череваня́ми
місцевий на/у череване́ві, череваню́, черевані́ на/у череваня́х
кличний черева́ню черевані́

Словник синонімів

ТОВСТУ́Нрозм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Хрозм.,ГЛАДУ́Нрозм., ПУХТІ́Йрозм., ПАЦЮ́Кзневажл.; ЧЕРЕВА́НЬрозм., ПУЗА́НЬ[ПУЗА́Н]розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОКрозм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); - Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... - На здоров’ячко, гладуне, - крізь зуби процідив Мар’ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); - Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, - лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).