РУМ’Я́НИЙ (який має рум’янці), РУМ’ЯНОЛИ́ЦИЙ, РУМ’ЯНОЩО́КИЙ, РОЖЕВОЩО́КИЙ, ЧЕРВОНОЛИ́ЦИЙ, ЧЕРВОНОЩО́КИЙ, ЧЕРВОНОВИ́ДИЙ, РОЖЕ́ВИЙ, ЧЕРВО́НИЙ, КРОВИ́СТИЙрозм.,ЧЕРВОНОПИ́КИЙзневажл.,ЧЕРВОНОМО́РДИЙзневажл.Щось палке, гаряче було розлите в її очах і на її рум’яних щоках (І. Нечуй-Левицький); Рум’янолиця жінка; За столиком.. з’явився рум’янощокий хлопчина в клітчастому піджаку (В. Дарда); Він захоплено дивився на рожевощоких сміхотливих молодиць (І. Цюпа); Перекупка, як жар, червонолиця, стала проти сонця (Марко Вовчок); Цей ставний червонощокий юнак.. з першого дня зацікавив Черниша (О. Гончар); За фотелем її стояла чорнява, червоновида.. панночка (Ю. Яновський); Івась усю дорогу плакав, піт, зливаючись із слізьми, обмивав його рожеве личко (Панас Мирний); Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька,.. личком червона (Г. Квітка-Основ’яненко); [Начальник поліції] середнього зросту, заживний, кровистий (Леся Українка); Михайлові чомусь уявлявся бургомістр червонопиким здоровилом (П. Загребельний); Гамза постарів-побілів.. Одначе з його здоровий дідуган, товстий, червономордий, високий (Панас Мирний).