-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив червони́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   червоні́мо, червоні́м
2 особа червони́ червоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа червони́тиму червони́тимемо, червони́тимем
2 особа червони́тимеш червони́тимете
3 особа червони́тиме червони́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа червоню́ червонимо́, червони́м
2 особа червони́ш червоните́
3 особа червони́ть червоня́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
червонячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. червони́в червони́ли
жін. р. червони́ла
сер. р. червони́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
червони́вши

Словник синонімів

БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИуроч. (звичайно про кров). - Док.: забагряни́ти, обагряни́тирідшеобагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П. Вороньше); Юрко лежав на рядні такий самий, як був, тільки свіжа кров багрила сорочку (Мирослав Ірчан). - Пор. червони́ти.
ЧЕРВОНИ́ТИ (робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір), КРИВА́ВИТИрозм., КРОВ’ЯНИ́ТИрозм., ЧЕРЛЕНИ́ТИдіал.; РУМ’Я́НИТИ, РОЗРУМ’Я́НЮВАТИ, ШАРУВА́ТИдіал. (робити щось світло-червоним). - Док.: почервони́ти, порум’я́нити, розрум’я́нити. Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький); Зоря, подібна до жоржини, кривавить рваних хмар кінці... (В. Сосюра); Ночами далекі заграви кров’янили небо (П. Кочура); Жовнірів лють черленила, а Василя кров повенила (Марко Черемшина); Крило зорі рум’янить тучі у голубій далечині (В. Сосюра); Ходить полем щедре літо.., Наливає колоски, Розрум’янює садки (М. Стельмах); Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (С. Васильченко). - Пор. багряни́ти, 1. черво́ний.