ПОПРАВЛЯ́ТИ (приводити в порядок, у належний вигляд), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ[ОПОРЯ́ДЖУВАТИ], ОПРАВЛЯ́ТИ, ЧЕПУРИ́ТИ, ПРИЧЕПУ́РЮВАТИ (перев. на собі - одяг, зачіску тощо); ПІДБИВА́ТИ (зачіску, вуса). - Док.: попра́вити, підпра́вити, опоряди́ти, опра́вити, причепури́ти, підби́ти. Я сіно поправив у вогкій копиці вилами дзвінкими (Т. Осьмачка); Він почував себе незручно, тягнув плечі новий піджак, і завеликий комірець щоразу доводилося підправляти (Н. Рибак); Прибрала [Оленка] в квартирі, помила після Івана посуд, опорядила кухню й побігла до міста (В. Кучер); - Натанцювалася? - запитала пані, оправляючи на доньчиній голівці волосся, що звісилося на чоло (Л. Яновська); - Йди, йди, доню.. Потривай лишень, я причепурю тобі голову та почіпляю золоті сережки, - сказала Балабушиха (І. Нечуй-Левицький); Енергійним порухом голови він відкинув хутряний комір і підбив зігнутим пальцем зарошені вуса (П. Панч).

ПРИБИРА́ТИде, що (надавати приміщенню або території охайного вигляду), ПОРЯДКУВА́ТИде, ОПОРЯДЖА́ТИ[ОПОРЯ́ДЖУВАТИ]що, ЧЕПУРИ́ТИщо, ПРИБИРА́ТИСЯде, розм., ВИЧЕПУ́РЮВАТИщо, розм., ПРЯ́ТАТИде, діал., ПОПРЯ́ТУВАТИде, діал., ОПРЯ́ТУВАТИщо, діал. - Док.: прибра́ти, упорядкувати, попорядкува́ти, опоряди́ти[опорядкува́ти], прибра́тися, ви́чепурити, попря́тати, опря́тати. Дівчата, бувало, І днювали й ночували, Хату прибирали, І мазали і квітчали (Т. Шевченко); Карналь.. заходився порядкувати в квартирі (П. Загребельний); Стара мати ласкаво поглядала, як син прибирав та опоряджав свою хатину (І. Нечуй-Левицький); Село принаджувалося, приоздоблювалося. Ґазди опоряджували свої осідки (Г. Хоткевич); Мати разом із старшими сестрами чепурили хату (А. Дімаров); Уже й будиночки вимазані, і вулиці підмітаються.. Прибратися та причепуритися перед святами - всяк розуміє, що треба (Остап Вишня); Одчинить було.. двері в стайні та зачне скрізь вичепурювати (П. Куліш); Осипова стелила постіль і прятала в світлиці (І. Франко); Обидві взялись попрятувати тощо, і мовчки збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (А. Свидницький); - Дякувати дощеві, - сказала Катерина, опрятуючи разом і себе, і хату.., - а то, може б, ви й не заглянули (П. Панч).

ПРИКРАША́ТИ[ПРИКРА́ШУВАТИ] (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо),ОЗДО́БЛЮВАТИ[ОЗДОБЛЯ́ТИ], ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ[ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ], РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ[ВБИРА́ТИ], ПРИБИРА́ТИрозм., ЧЕПУРИ́ТИрозм., ПРИЧЕПУ́РЮВАТИрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИрозм., ПРИХОРО́ШУВАТИрозм., ВИКРА́ШУВАТИрозм.,ПРИСТРО́ЮВАТИдіал.;ОФОРМЛЯ́ТИ, ДЕКОРУВА́ТИ книжн., спец., ОБЦЯЦЬКО́ВУВАТИрозм.,ВИЦЯЦЬКО́ВУВАТИрозм., ГАРНІРУВА́ТИрозм. (групою, рядом прикрас - неживі предмети); УКВІ́ТЧУВАТИ[ВКВІ́ТЧУВАТИ], ЗАКВІ́ТЧУВАТИ, КВІТЧА́ТИ, КОСИ́ЧИТИрозм.,ЗАКОСИ́ЧУВАТИрозм.,КЛЕЧА́ТИетн.,ЗАТИКА́ТИ заст.,МАЇ́ТИ діал.,ОБМА́ЮВАТИ діал. (квітами, зеленню; також прикрашати взагалі); ОРНАМЕНТУВА́ТИ (якийсь виріб, свою мову, музичний твір тощо); ПОСМА́ЧУВАТИрозм. (мову, розповідь якимись виразними деталями). - Док.: прикра́си́ти, оздо́бити, приоздо́бити, розцвіти́ти, убра́ти[вбра́ти], прибрати, причепури́ти, ви́чепурити, очепури́тирозм.прихороши́ти, ви́красити, окра́сити, пристро́їти, офо́рмити, декорува́ти, обцяцькува́ти, ви́цяцькувати, гарнірува́ти, уквітча́ти[вквітча́ти], заквітча́ти, закоси́чити, затка́ти, обмаї́ти, орнаментува́ти, посмачити. Данило шанував Авдія за його трудолюбство.. В теремах княжих, у церквах і монастирях він прикрашав стіни і ззовні і всередині (А. Хижняк); Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватися та набілюватися (І. Нечуй-Левицький); Осіннього вечора зібралась комуна пускати млин. Хима оздоблювала червоний куточок (М. Куліш); Кістку отак різьбярева рука оздобляє слонову (переклад М. Зерова); Велів [цар] собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (І. Франко); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан); Братську могилу діти вбирають квітами щовесни (О. Довженко); - Мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибирати її на вечір (М. Коцюбинський); Мати разом із старшими сестрами чепурили хату (А. Дімаров); - От якби ти, небого, стала йому подружжям, - старого б доглянула.., хату б вичепурила (Ганна Барвінок); Трудилися малярі, олійними фарбами прихорошуючи стіни (Н. Рибак); - Такої, брат, хати - світ сходи - другої не найдеш. Підожди, ми її обробимо, візерунками виб’ємо, квітками викрасимо (Панас Мирний); Малювала [Ольга] перед нею щастя материнства,.. пристроювала в найчудовіші квіти своєї уяви (І. Франко); Свого часу Ференц оформляв фойє і більярдний зал цього готелю. Там висіли його картини (О. Гончар); Застеляли [ліжниками] постіль та лави, розвішували їх на дерев’яних жердках, у такий спосіб декоруючи інтер’єр небіленої дерев’яної хати (з журналу); Мати Тетяни хату вибілила, піч вицяцькувала (К. Гордієнко); Безбородько сидів за столом з серветкою на грудях і з виглядом дегустатора гарнірував м’ясо маринованими грибками (Ірина Вільде); Уквітчувати землю - це покликання людини, яка боролася за свободу народу, за вільність своєї землі (з журналу); Весілля, як громи, Перекочують бубни по селах, Гармоністи колоссям Заквітчують друзів веселих (А. Малишко); Франка.. призналася, як її кохає Іван, як квітами квітчав її коси (С. Чорнобривець); Так косичити дівчат ніхто не вмів, як мама (І. Чендей); Мати приносила завжди з лісу березове гілля, клечала ним кімнатку (О. Іваненко); Кладіть, кладіть, косарики, кладіть на покоси, А я буду щонеділі затикати коси (пісня); Життя одному квіттям все маїть, а терням преться до грудей другого (Уляна Кравченко); - Бачите, як чумаки його [віз] орнаментували. Навіть люшню- й ту обійшли. Чудова різьба по дереву (з журналу).