чемність 1 значення

-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний че́мність  
родовий че́мності  
давальний че́мності  
знахідний че́мність  
орудний че́мністю  
місцевий на/у че́мності  
кличний че́мносте*  

Словник антонімів

ВВІЧЛИВИЙ НЕЧЕМНИЙ
Який дотримується правил пристойності, виявляє люб’язність, вихований, уважний, гречний, чемний. Який поводить себе неввічливо, непристойний, неввічливий, негречний, (у вищій мірі) невихований, грубий.
Ввічливий, а, е ~  нечемний, а, е адміністратор, бортпровідниця, водій, вчинок, дівчина, жінка, інтонація, кондуктор, лист, людина, молодь, офіціант, питання, покупець, поштар, продавець, прохання, ставлення, студент, форма. Бути, виростати, виявитися, залишатися, ставати чемним ~  нечемним. Ввічливий ~  нечемний у ставленні до кого-н., у поведінці.
Доктор був настільки ввічливий, що вислухав до кінця думки інших (I. Вільде). Нечемний Левко навіть не дослухав пояснення (З газет).
Ввічливість ~нечемність, ввічливо ~нечемно; гречний ~нечемний, люб’язний ~грубий, чемний ~невихований, чемність ~нечемність