-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний че́лядь  
родовий че́ляді  
давальний че́ляді  
знахідний че́лядь  
орудний че́ляддю  
місцевий на/у че́ляді  
кличний че́ляде*  

Словник синонімів

МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди),ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́Крозм.,ЮНЬ поет.,МОЛОДНЕ́ЧАрозм.,МОЛОДЯ́ТАрозм.,ЧЕ́ЛЯДЬзаст.;ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОКрозм.,ОБРО́СТЬрозм.,ПО́РОСЛЬ розм. (нове покоління). Молодь схильна до справедливості, добра й свободи (Вас. Шевчук); -. Що за юнацтво, поглянь! Скільки сили у них бойової! (М. Зеров); Черниш теж, звичайно, хотів би мати у себе людей вивірених, досвідчених, на яких з певністю можна покластись. Але він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк (О. Гончар); Вперед, на захід юнь орлина несе любов свою і гнів, і зустрічає Україна своїх сподіваних синів (В. Сосюра); -. Наша молоднеча так розпустилась, що й ходить по вулицях небезпечно (І. Нечуй-Левицький); -. Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп’ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Л. Глібов); А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять, - Так як перемита (пісня); Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Ю. Яновський); -. Значить, ви увесь час охороняли мене? - Так, - відповіла Люба. - Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко); [Зозуля:] Категоричний привіт міністерський зеленій памолоді (М. Стельмах).
РОДИ́НА (група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом), СІМ’Я́, СІМЕЙСТВОзаст.,ЧЕ́ЛЯДЬдіал.,ПОСІМЕ́ЙСТВОдіал., ФАМІ́ЛІЯ розм.;ХА́ТА, ДОМА́ШНІ (така група людей, котра перебуває в одному приміщенні). В родині Олекси Бессараба - свято. Народився син (П. Кочура); Хороша сім’я - мов хороша пісня: і співається легко, і в роботі допомагає, і люди нею тішаться (О. Гуреїв); Ця служба в панотця була для Івана дуже догідна, бо не міг ніде інде стільки заробити, аби вигодувати таку челядь (Лесь Мартович); Дзвонив Марченко, нагадував чорноусівському посімейству, що пора й честь знати - іти до нього на весілля (В. Минко); - Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Хата мовчала. Клим у задумі слухав синову річ (К. Гордієнко); Тихенько, щоб не розбудити своїх домашніх, які вже спали, він встав з постелі, вийшов на подвір’я (А. Шиян).