-1-
іменник жіночого роду
[іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний челя́дня челя́дні
родовий челя́дні челя́день
давальний челя́дні челя́дням
знахідний челя́дню челя́дні
орудний челя́днею челя́днями
місцевий на/у челя́дні на/у челя́днях
кличний челя́дне* челя́дні*

Словник синонімів

ЧЕЛЯ́ДНЯіст. (приміщення для слуг та наймитів), ЧЕЛЯ́ДНА, ЧЕЛЯ́ДНИЦЬКА, ЛЮ́ДСЬКА́, ЛЮ́ДСЬКА́ ХА́ТА, ЛАКЕ́ЙСЬКА (приміщення для лакеїв). А в челядні саме сідали вечеряти (З. Тулуб); - Зайди в челядницьку, старче, та скажи, щоб дали тобі попоїсти (Ф. Бурлака); У людській, коли Артем з Тимохою в супроводі Горпини зайшли туди, майже всі наймити-одинаки були вже в зборі (А. Головко); На другім кінці палацу, у лакейській, нудили світом без роботи Петро, Вареників син, та Іван Шкляр (Панас Мирний).