-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний челя́дниця челя́дниці
родовий челя́дниці челя́дниць
давальний челя́дниці челя́дницям
знахідний челя́дницю челя́дниць
орудний челя́дницею челя́дницями
місцевий на/у челя́дниці на/у челя́дницях
кличний челя́днице челя́дниці

Словник синонімів

СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві - жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКАрозм., СЛУ́ЖКАзаст.,ПРИСЛУ́ГАзаст.,ПОСЛУ́ГАзаст.,ДІ́ВКАзаст.,ЧЕЛЯ́ДНИЦЯіст.,ПОСЛУГА́ЧКАдіал.; ПОКОЇ́ВКА (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); НА́ЙМИЧКА (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П’ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця - служка;..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); - В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); - Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок).