СЛУЖИ́ТИ (бути на послугах; виконувати обов’язки слуги), СЛУГУВА́ТИ, ПРИСЛУ́ЖУВАТИзаст.,ПРИСЛУГО́ВУВАТИзаст.,ПОСЛУГО́ВУВАТИзаст.,УСЛУГО́ВУВАТИ[ВСЛУГО́ВУВАТИ]заст.; ЧЕЛЯДНИКУВА́ТИзаст. (бути слугою у пана). Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна (Марко Вовчок); Соломія служила в батюшки і вибула рік (І. Нечуй-Левицький); Слуга відчиняє двері з сусідньої кімнати, інші слуги лагодяться прислужувати при столі (Леся Українка); Молода жінка змушена, відмовившись від власного життя, за мізерну платню прислужувати панам (П. Колесник); Щохвилини треба було їй [графині] услуговувати (О. Донченко).