-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив чека́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чека́ймо
2 особа чека́й чека́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чека́тиму чека́тимемо, чека́тимем
2 особа чека́тимеш чека́тимете
3 особа чека́тиме чека́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чека́ю чека́ємо, чека́єм
2 особа чека́єш чека́єте
3 особа чека́є чека́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чека́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чека́в чека́ли
жін. р. чека́ла
сер. р. чека́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чека́вши

Словник синонімів

ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯкого, чого, ЧЕКА́ТИСЯрозм., ТРИВА́ТИзаст.; НАДЖИДА́ТИрозм., ПІДЖИДА́ТИрозм., ЗАЖИДА́ТИрозм. (не дуже довго); ВИЧІ́КУВАТИ, ВИГЛЯДА́ТИ, ВИЖИДА́ТИ (терпляче когось, щось; слушного моменту); ЧАТУВА́ТИ, ЧИГА́ТИрозм., ЧАПІ́ТИ[ЧИПІ́ТИ]діал. (перев. вибираючи зручний момент для чогось); ПІДСТЕРІГА́ТИрозм. (затаївшись); ПАНТРУВА́ТИрозм. (виглядаючи когось). - Док.: почека́ти, дочека́тися, дочека́тирідкодіжда́ти, надіждати, діжда́тися, підіжда́ти, зажда́ти, ви́чекати, ви́ждати, підстерегти́. - А вас військовий якийсь чекає, - відчинивши Діденкові двері, попередила покоївка Даша (А. Головко); Я чекаю на тебе при каганці і співаю (В. Стефаник); Біля дверей стоять два чоловіки, чекають, щоб їм відчинили (О. Стороженко); Знадвору долетів гудок автомобіля. Шоферові, очевидно, надокучило ждати (О. Донченко); Третій день у дворі дожидали пана і ніяк не діждалися (Панас Мирний); Еней стояв і дожидався, Щоб вийшов з хати хто-небудь (І. Котляревський); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу (І. Цюпа); Одного вечора Олександра сподівалась Василя (М. Коцюбинський); У хаті підбілювали.. чекалося на гостя (В. Стефаник); - Треба тобі, Катре, ще потривати.., - каже Маруся. - Вже не сила моя тривати (Марко Вовчок); Двоє хлопців кожен раз родинно наджидали дівчину, тягнули її за руки, допомагаючи бігти (І. Ле); - Я до самого вечора його на цьому березі піджидав, усе думав, дожене (О. Гончар); На другий день увечері Чайчиха біля воріт зажидає. Вибігла дочка, вона її за руку: - Куди йдеш? Вернись! (Марко Вовчок); Василько вичікував, коли розійдуться робітники (А. Турчинська); Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (М. Стельмах); - Я терпеливо ждатиму на тебе, вижидатиму тебе, як сходу сонця (І. Франко); Зоня завжди мала когось, хто коло неї упадав.., проводив з лекцій додому, чатував на неї, як ішли до школи (Ірина Вільде); Йому раптом здалося, що на нього хтось, притаївшись, чигає (Ю. Збанацький); - А якби мене доконечне було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чипи під дверима й не зазирай, але берися сама до роботи (Лесь Мартович); Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і.. побили (І. Нечуй-Левицький); Тимофій пантрує під стовпом, коли кум ітиме із лісничим до корчми (Марко Черемшина).
ЧЕКА́ТИ (надіятися на когось, щось, сподіватися чогось), ОЧІ́КУВАТИ, ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ. - Док.: дочека́тися, дочека́ти, діжда́ти. Чекав він звичайного казарменого трусу (З. Тулуб); А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть, склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик); Я не нездужаю нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Т. Шевченко); Мій жереб - заклята нужда, Що віру в щастя підкосила... Чого ж пак серце дожида? Чи не повернеться знов сила (П. Грабовський).
ЧЕКА́ТИ (бути призначеним, неминучим для когось), ОЧІ́КУВАТИ, ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ЧИГА́ТИрозм., ЧАТУВА́ТИрозм.- Що там чекає в чужій стороні? З чим і як повертатиму? (М. Коцюбинський); На станку очікував його недороблений горщик (Я. Качура); "Мене й мого сина ждуть злидні" (І. Нечуй-Левицький); Прокинусь - пусто! Робота дожидає: треба жити, треба діло робити (Марко Вовчок); Усі небезпеки і труднощі, які чигають на перекладача художнього твору, перелічити неможливо (М. Рильський); [1-а робітниця:] Але як же повертати нам, коли на фабриці чатує на нас смерть і ми не знаємо, де вона (Мирослав Ірчан).

Словник фразеологізмів

жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.— Жди з моря погоди,— відрізала вона коротко (Г. Коцюба); — Тепер чекай з моря погоди, — зауважив Павло, коли підходили до камери.— Дарма радієте .. Вони м’яко стелять, але спати твердо (М. Сиротюк); Насос не встигає відкачувати воду, а як від перевантаження зіпсується? Прибуде вода, заллє трансформатор — та й по ньому. Будемо тоді кукурікати, виглядаючи з моря погоди (З газети); — Сиди й сподівайся з моря погоди! Ти не міг раніше щось придумати? (М. Стельмах).

$ЖЕСТ