-1-
дієслово недоконаного виду
(чахнути) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив че́вріти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   че́вріймо
2 особа че́врій че́врійте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа че́врітиму че́врітимемо, че́врітимем
2 особа че́врітимеш че́врітимете
3 особа че́врітиме че́врітимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа че́врію че́вріємо, че́врієм
2 особа че́врієш че́врієте
3 особа че́вріє че́вріють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
че́вріючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. че́врів че́вріли
жін. р. че́вріла
сер. р. че́вріло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
че́врівши

Словник синонімів

В’Я́НУТИ (про рослину - втрачати свіжість), ЗАВ’ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ’ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ[ПРИГОРА́ТИ] (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИдіал. (рости напівзів’ялою, миршавою). - Док.: пов’я́нути, зів’я́нути, зав’я́нути, зв’я́нути, зав’я́ти, збля́кнути, прив’я́нути, пригорі́ти, зани́діти, зача́хнути. Війнуло холодом над Дніпром, студена стала вода, в’яли трави й квіти на берегах, птахи летіли на південь (С. Скляренко); Паростки маньолій блякнули і жовкли (Я. Щоголів); Хворі рослини спочатку трохи прив’ядають та жовкнуть (з журналу); Під їх [будяків].. листям, що широким вінком розлягається по землі, ..нидіє м’яка травка (І. Франко); Просо не росте, пожовкло, тільки чевріє (Словник Б. Грінченка).
ХВОРІ́ТИна що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ[ХОРУВА́ТИдіал.], БОЛІ́ТИрозм., ГИБІТИдіал.; СТРАЖДА́ТИна що, чим (довго; мати певну хворобу); ЛЕЖА́ТИ, ВАЛЯ́ТИСЯрозм. (не вставати з постелі через хворобу); НЕДОМАГА́ТИ, КВО́ЛИТИСЯрозм., КВОЛІ́ТИрозм. (почувати себе слабим, недужим); ХИРІ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ (довго, виснажуючись, худнучи). Щось із печінкою в неї, здавна хворіє, сьогодні мала приступ (Є. Гуцало); Він тоді нездужав, але на зустріч з нами все-таки прийшов (А. Шиян); - Яке здоров’я?.. - одказував він стиха та зглуха. Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Марко Вовчок); [Гарасим:] Що ж ти, недугував на очі, чи що? [Кобзар:] Недугував (Панас Мирний); Пріська й каже: - Не так він недужав, щоб йому животіти (Г. Квітка-Основ’яненко); Пошесть пішла по всіх казармах. Люди не переставали слабіть і вмирати (І. Нечуй-Левицький); Яків усе хорів (Марко Вовчок); По морі ми плили без злих пригод, Лиш хворував погано весь народ (І. Франко); Янас занедужав. Він і раніше хорував, але ходив, а ось від того часу, як вночі заливала його кров, він вже не підводився з ліжка (Мирослав Ірчан); Більшість старих китів страждають атеросклерозом (з газети); У коваля жінка розбита паралічем лежить от уже більше року (А. Головко); - А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний); Вона була вже не молода.. - очі вже недомагали (Н. Кобринська); З місяць у лікарні пролежав [дід] та й тепер кволиться (Б. Грінченко); - Солоха, правда, довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний); Здоров’я своє звела, хирію (Ганна Барвінок); Занедужала Хведорова жінка, чахла-чахла та і вмерла (О. Стороженко); Чевріє дитина (Словник Б. Грінченка). - Пор. незду́жатися.