чебрик 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний че́брик  
родовий че́брику  
давальний че́брику, че́брикові  
знахідний че́брик  
орудний че́бриком  
місцевий на/у че́брику  
кличний че́брику*  

Словник синонімів

ЧЕБРЕ́ЦЬбот., ЧЕ́БРИКрозм., ЧЕ́БЧИКрозм.На високій береговині все літо синьо та сумно цвіте чебрець, найменша квітка з-поміж квіток (В. Земляк); Севере, чому квіти, що діставала від тебе, не клала я за образи та не засушувала, як святий чебрик? (Ірина Вільде); Важкий дух польових васильків, чебчику розлягався в солонуватому повітрі (І. Нечуй-Левицький).